Археографія: відмінності між версіями

До революції в Росії і на Україні опубліковано чимало цінних історич. документів. Однак в цих виданнях проявляються класові і політичні погляди археографів. Великодержавні шовіністи прагнули замаскувати загарбницьку зовнішню і кріпосницьку внутрішню політику рос. царизму, довести надкласовий характер та історичну непорушність рос. самодержавства. Укр. бурж. націоналісти, добираючи для видання історич. документи, намагалися обґрунтувати свої антинаукові концепції про «безкласовість» і «демократизм» укр. народу, про якісь корінні відмінності в історич. походженні і розвитку укр. і рос. народів. Дореволюційна А. основну увагу звертала на стародавню історію і не видавала документи про революц. боротьбу трудящих мас проти поміщиків, капіталістів і рос. самодержавства. Класова спрямованість дореволюц. видань вимагає критичного підходу до цих збірників документів.

 

 

Широкі можливості для розвитку справжньої науки А. відкрила Велика Жовтн. соціалістич. революція, коли документальні багатства почали інтенсивно використовуватися в інтересах трудящих мас. Перша рад. археографіч. публікація зв'язана з ім'ям більшовика, матроса Балтійського флоту М. Г. Маркіна, який за завданням Рад. уряду в грудні 1917—січні 1918 видав у 7 випусках «Збірник таємних документів із архівів колишнього міністерства закордонних справ». Ці матеріали викрили антинародну імперіалістичну політику царизму, Тимчасового бурж. уряду і зх. капіталістич. держав.