Конецпольські: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок) м робот додав: cs:Koniecpolští; косметичні зміни |
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 6:
В [[16 століття|XVI столітті]] родина вона розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську. Найвідомішим представником гетьманської гілки став гетьман великий коронний [[Конєцпольський Станіслав|Станіслав Конецпольський]] (*[[1591]]—†[[1646]]). Станіслав Конецпольський воював проти армії шведського короля Густава-Адольфа, штурмував в [[1611]] році [[Смоленськ]], неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. В [[1620]] році під Цецорою Конецпольський потрапив у полон до турків і провів у неволі більше трьох років. Саме в середині [[XVII століття]] Конецпольські набули найбільшого політичного авторитету, стали власниками величезних володінь, зокрема на [[Поділля|Поділлі]] і [[Брацлавщина|Брацлавщині]]. В якості барського старости Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити барський замок. С. Конецпольський увійшов в [[Історія України|історію України]] як жорстокий приборкувач козацьких повстань [[Жмайла повстання|Жмайла]], Сулими, [[Павлюка повстання|Павлюка]], Гуні, [[Острянина повстання|Острянина]].
В другій половині XVII століття могутність родини Конецпольських йде на спад. Станіслав-[[Конецпольський Олександр|Олександр Конецпольський]] відомий в українській історії головним чином за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман [[Богдан Хмельницький]] напередодні [[Битва під Пилявцями|Пилявецької битви]] [[1648]] року. Польська армія у цьому ристалищі була розбита вщент, а її командувачі (серед них і Конецпольський) ледве врятувались.
Останнім крупним представником роду Конецпольських був Станіслав-Ян Конецпольський. Могутній [[магнат]], обозний великий коронний, [[воєвода]] подільський з [[1679]] року, Станіслав-Ян Конецпольський активно проводив політику польської Корони на українських землях.
| |||