Мовне запозичення: відмінності між версіями

Останнім часом в українській мові поширилося помилкове вживання в цьому значенні іншого терміна «[[калька (мовознавство)|калька]]»<ref>[[Тараненко Олександр Онисимович|О.&nbsp;О.&nbsp;Тараненко]]. ''[http://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/431.html Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171227015925/http://movoznavstvo.org.ua/component/attachments/download/431.html |date=27 грудня 2017 }}''</ref>.

 

Зазвичай запозичуються слова, а рідше&nbsp;— синтаксичні та [[фразеологізм|фразеологічні вирази]]. Запозичення окремих звуків та словотворчих морфем ([[суфікс]]ів, [[префікс]]ів, [[корінь (мовознавство)|коренів]]) відбувається у процесі їхнього вторинного виділення з більшої кількості запозичених слів. Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою [[етимологія|етимологічного]] аналізу. Це стосується, наприклад, таких запозичень з [[тюркські мови|тюркських мов]] ([[тюркізм]]ів) як ''гарбуз, кавун, отара, козак''.

 

'''Етимологічні дублети'''&nbsp;&mdash; це слова, що розвилися з одного кореня, але були запозичені при посередництві різних мов, або запозичені у різні часи з тієї самої мови. Етимологічні дублети мають неоднакове значення, вимову та написання. Наприклад, ''кристал'' і ''кришталь'' (з [[грецька мова|грецької]]). При запозиченні зі спорідненої мови дублетами можуть стати власне слово і запозичене, наприклад, ''вузол'' (власне українське) та ''вензель'' (з [[польська мова|польської]]).

 

 

== Див. також ==