Сапожников Ігор Вікторович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 24:
Основні наукові інтереси пов'язані з археологією, в першу чергу з дослідженнями пізнього [[Палеоліт|палеоліту]],[[Мезоліт| мезоліту]] та [[Неоліт|неоліту]] степів [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] та [[Кримський півострів|Криму]]. З [[1968]] року відкрив близько 70 нових пам'яток цих часів. Провів розкопки стоянок Чобручі ([[1979]] р.) та Велика Акаржа ([[1988]]-93 рр.), дослідив стоянки Зелений Хутір І та ІІ, Кам'янка, [[Роксолани (село)|Роксолани]], Карпово, поселення Майнову Балку та ін., брав участь у розкопках стоянок Івашків VI, Анетівка ІІ, Міра, Заскельна VI та ІХ, Мирне, Добрянка, Плютовище, поселення Усатовє, городищ Картал, Ніконій та ін. У січні[[ 2006]] р. захистив докторську дисертацію «Пізній палеоліт степів південного заходу України». З окремих напрямків надає перевагу хронології пам'яток, палеоекології, палеоекономиці, культурно-історичній періодизації. Брав участь у низці міжнародних проектів та програм, зокрема, з хронології пам'яток Півдня України (ІА НАНУ та університет Сорбона-2), а також кам'яної сировинної бази (ЕКОНЕТ, [[2005]]—[[2006]]). Був учасником понад 50 наукових конференцій, симпозиумів та конгресів різного рівня у різних країнах.
Протягом шости років був начальником Буго-Дністровської новобудовної експедиції [http://www.iananu.kiev.ua/index.html ІА НАНУ] ([[1988]]—[[1993]] рр.), яка проводила розвідки у зонах будівництва зрошувальних систем, водо- і газопроводів, шляхів та залізних доріг, а також за програмою створення «Зводу пам'яток історії та культури України». В ході цих робіт експедиція виявила в Одеській області понад 500 нових пам'яток (стоянок, поселень, курганів та ін.). Крім того, експедиція лрслідила поселення епохи пізньої бронзи Старе Бугово ([[1992]] р.). У складі інших новобудовних експедицій як начальник загону або заступниу начальника експедиції самостійно розкопав понад 50 курганів на території України та Молдови.
== Історія українського козацтва ==
| |||