Самоорганізація: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон |
Приєднано вміст Теорія самоорганізації. Мітки: Візуальний редактор Посилання на сторінки неоднозначності |
||
Рядок 17:
В умовах з від'ємним потоком ентропії через систему, її стан вже не обов'язково повинен бути максимально невпорядкованим. Таким чином виникає можливість створення складних впорядкованих структур.
== Теорія самоорганізації ==
Єдиної загальновизнаної теорії самоорганізації нині не існує. У 60-70-х роках XX століття німецький фізик Герман Хакен (H. Haken) і бельгієць російського походження [[Пригожин Ілля Романович|Ілля Романович Пригожин]] (Prigogine) майже одночасно описали появу складних впорядкованих структур і процесів в нерівноважних системах. І. Пригожин розглядає як самоорганізацію виникнення [[Дисипація|дисипативних]] структур - просторово неоднорідних станів в термодинамічно відкритих системах. У синергетики подібним же чином самоорганізацією вважають [[структурування]], поява впорядкованості, періодичності в просторі або часі.
Деякі дослідники надають перевагу терміну «самосборка», розуміючи його як автономну мимовільно організацію компонентів на всіх [[Рівні організації живої матерії|рівнях]], від молекулярного до планетарного (Whitesides, Grzybovsky, 2002). Близький за змістом і термін «<nowiki/>[[емерджентність]]<nowiki/>» — виникнення "складної системи", знову виникаючі (емерджентні) властивості якої не можуть бути пояснені властивостями її компонентів (Gallagher, Appenzeller, 1999).
Спонтанне структурування в умовах припливу енергії ззовні відомо вже давно. Класичним прикладом може служити виникнення осередків Бенара. Поява складної просторової організації з узгодженим, когерентним переміщенням безлічі молекул і утворенням конвективних осередків у формі геометрично дуже правильних шестигранних структур в підігрівається знизу досить в'язкої рідини, наприклад, в шарі силіконового масла.
Реакція Бєлоусова-Жаботинського і багато процесів в біології являють собою автокаталітичні реакції, в яких для синтезу деякої речовини потрібна присутність цієї ж речовини; такий зворотний зв'язок графічно зображується реакційної петлею зворотного зв'язку. Математично динаміка подібних систем описується нелінійними [[Диференціальні рівняння|диференціальними рівняннями]]. Періодичність у часі [[Реакція Бєлоусова — Жаботинського|реакції Бєлоусова-Жаботинського]] (з використанням як окисляємого субстрату [[Малонова кислота|малонової кислоти]]) — самоорганізовані «хімічні годинники» — була теоретично описана розробленою І. Пригожиним в Брюсселі моделлю, названою «брюсселятором» американськими вченими, які в свою чергу запропонували як моделі «орегонатор» і «палоальтонатор».
Численні приклади самоорганізації наявні в [[Космологія|космології]], фізиці, хімії, біології та техногенних системах (електричних мережах, комп'ютерах). Непередбачувана поведінка спостерігається навіть в простих системах, у більш складних системах така поведінка неминуче. Складна взаємодія з виникненням «соціального» поведінки (появи лідера і ведених) виявлено в групі роботів, що мають найпростіші однакові індивідуальні програми (Уорвік, 1999).
== Див. також ==
Рядок 23 ⟶ 34:
== Джерела ==
{{reflist|2|refs=}}
* {{книга |автор=Сугаков В. Й. |заголовок=Основи синерґетики |рік=2001 |видавництво=Обереги |місто={{К.}} |сторінок=287 }}
* Самоорганізація // {{ФЕС|сторінки=563}}
* {{СДЕколог|частина=Самоорганізація|сторінки= 157}}
* [http://ligis.ru/librari_2/023.pdf В.В. Исаева СИНЕРГЕТИКА ДЛЯ БИОЛОГОВ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130315090928/http://ligis.ru/librari_2/023.pdf |date=15 березня 2013 }} {{ref-ru}}
== Література ==
| |||