Міжнародний жіночий день: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 55:
В Радянському Союзі результатом "боротьби за права жінок" було те, що жінки освоїли багато промислових і будівельних професій, успішно почали працювати на [[колгосп]]них полях і в [[Тваринництво|тваринництві]].<ref name="тульцева"/> І вже згодом жінки стануть ніби-то ініціаторами так званого «[[Стаханівський рух|стаханівського руху]]» — [[Герой Соціалістичної Праці|Герої Соціалістичної праці]] Марія і Євдокія Виноградови, а Зінаїда Троїцька — перша жінка-машиніст — організувала першу в історії залізничного транспорта жіночу паровозну бригаду.<ref name="тульцева"/> З 20–30 років ХХ ст. жінка стає деталлю механізму радянської держави — безликою, усуспільнененою та повністю підкореною загальній інерції суспільства.
Про важливість долучення жінок до суспільних процесів більшовики ніколи не забували. Як зазначалося в одному з агітаційних плакатів 1918-го, «жінка корисна як співробітник і небезпечна як ворог».<ref name="нан">[https://www.nas.gov.ua/EN/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6206 «Контрреволюційне жіноцтво. Як 8 березня на один рік вихідним днем стало»] 12.03.2020 www.nas.gov.ua</ref>
В 1918 і 1919 роках в Радянському Союзі жінки-робітники висували бойові гасла «Все — для [[Червона армія|Червоної Армії]]!», «Все — для фронту!».<ref name="тульцева"/> В 1921 році, в день 8 березня перед жінками-робочими ставились завдання: боротись з холодом і розрухою, налагоджувати «[[народне господарство]]».<ref name="тульцева"/> Ленін писав на рахунок виборів в Московську Раду в лютому 1920 року так:
| |||