Вейкко Гуовінен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Ве́йкко Йога́ннес Гуо́вінен''' ({{lang-fi|Veikko Johannes Huovinen}}; *[[7 травня]] [[1927]] — †[[4 жовтня]] [[2009]]) — [[Фінляндія|фінський]] [[письменник]], один з найпопулярніших літераторів Фінляндії 1950-60-их років. Автор 37 книжок, більшість з яких просякнуто своєрідним "чорним гумором" (зокрема на політичні теми).
== Біографія ==
Рядок 6:
Г. працював за фахом з 1953 по 1956, а потім почав займатися літературою професійно. Він був одружений, троє дітей.
== Літературна творчість ==
Гуовінен почав писати 1949, коли працював на пожежному посту в невеличкому селі. Його перша новела "Hirri" надрукована 1950, одразу за нею Г. видав найвідоміший свій твір "Філософ із Гавукка-аго" (Havukka-ahon Ajattelija, 1952). Дії двох цих творів відбуваються у північному регіоні Кайнуу, написані в унікальному гуморному стилі та своєрідною мовою. Головний герой "Філософа із Гавукка-аго"", Конста Пюлккянен, став поширеним персонажем у сучасному фінському фольклорі - носій архетипу сільського, лісового філософа.
Твори Г. ніколи не були позбавлені іскристого гумору, але після того, як автор перейнявся філософією пацифізму, у його творчості відчутна естетика "чорного гумору". Найкращий приклад цього - трилогія, названа автором "Три демонічних вусаня": Veitikka - про Адольфа Гітлера та його політичну кар'єру, Joe-setä - про його ідеологічного близнюка Йосипа Сталіна, Pietari Suuri hatun polki - про московського царя Петра Першого.
Г. був переконаний, що коли диктатори стають смішними, вони втрачають свій вплив на людей.
== Кінематографія ==
Твори Гуовінена неодноразово екранізувалися.
== Бібліографія ==
| |||