Медична географія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: Ручний відкіт Візуальний редактор |
|||
Рядок 22:
Офіційною батьківщиною медичної географії визнано [[Італія|Італію]]. У [[XVII]] столітті італійський вчений Б. Раммаціні (1633—1714) увів термін «медична географія» і розкрив зміст цього поняття.
У 1853 році в [[Берлін]]і вийшла праця [[Ніколя Фуке|Фуке]] «Медична географія», у якій дано таке визначення цьому поняттю: медична географія — це наука, що вивчає закони, за якими на [[Земля|Землі]] розподіляються і поширюються хвороби. Фуке розрізняє «географічну нозологію» і «нозологічну географію». Французький лікар військового госпіталю Буден у праці «Досвід медичної географії» (1843) дав таке визначення медичній географії: «Народження, життя, захворювання і смерть — все змінюється залежно від [[Клімат|клімату]] і [[Ґрунт|ґрунту]], від племені і національності. Ці різноманітні прояви життя і смерті, здоров'я і хвороби, ці неперервні переміни в просторі, що видозмінюються походженням людей, складають спеціальний предмет медичної географії».
Класичні дослідження в цій науці були закладені Джоном Сноу в [[1854]] році, котрий дослідив джерело масового захворювання на [[Холера|холеру]] в [[Лондон]]і, помітивши, що будинки хворих були розташовані біля водойм та водних насосів — осередків поширення хвороби.
| |||