Бахадур-шах: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Бахадур-шах | місце_проживання = | інші_імена = | зображення = | розмір_зображення = | підпис_зображення = | ім'я_при_народженні = | дата_народження = невідомо | місце_народження = | дата_смерті = 1537 | місце_с... |
Haida (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 33:
| герб =
}}
'''Кутб ад-Дін Бахадур-шах''' (*[[1520]] — [[1537]]) — 11-й [[Гуджаратський султанат|султан Гуджарату]] в [[1526]]—[[1537]] роках. В першій половині панування досяг найбільшої потуги, ймові фактично підкорялися Раджастан, більшість Декану, індостанське узбережжя Аравійського моря, зберігався союз з Османською імперією. Втім подальша боротьба з [[Імперія Велких Моголів|Великими Моголами]] і Португалією призвели до поразок.
== Життєпис ==
=== Молоді роки ===
Син [[Музаффар-шах II|Музаффар-шаха II]]. Замолоду звався Багадур Хан. У нього погіршилися відносини з батьком та старшим братом [[Сікандр-шах|Сікандар Ханом]], коли останнього було призначено офіційним спадкоємцем. Побоюючись за своє життя, втік із Гуджарату, спочатку шукаючи притулку у [[Мевар (князівство)|Меварському князівстві]], а потім у делійського султана [[Ібрагім Лоді|Ібрагіма Лоді]].
1526 року був присутній у почті делійського султана під час [[Паніпатська битва (1526)|битви при Паніпаті]], хоча безпосередньої участі в боях не брав. Перед тим у квітні Сікандар Хан успадкував владу. Але того вже у серпні того ж року було вбито. 6 липня виступив проти свого брата — нового султана [[Махмуд-шах II|Махмуд-шаха II]], якого було повалено 11 липня. Багадур Хан став новим султаном як Бахадур-шах.
=== Панування ===
Невдовзі стикнувся з повстання іншого брата Латіф Хана, проте того було швидко переможено, а сам заколотник помер від поранень на поле битви. Ще один брат — Чанд Хан — втік до [[Малавський султанат|Малавського султанату]]. Також довелося приборкувати князівства Кохістаан і Мунга. Потім зміцнив оборону порту [[Діу]], приділяв увагу зведенню укріплень в Камбеї, Гоґі та Бхаручі.
1527 року рушив на звернення ахмеднагарського [[Бурхан-шах I|Бурхан-шаха I]], якому допоміг відбити напад берарського султана [[Ала ад-Дін Імад-шах|Ала ад-Діна Імад-шаха]]. Але вже 1528 ркоу вдерся до Ахмедгараьсокго султанату, завдавши поразки Бурхан-шаху I в битві при Даулатабаді, але зрештою вимушен був відступити, наштовхнувшись на жорстокий опір в містах та фортецях. 1529 ркоу почав нову військову кампанію проти ахмеднагарського султана, дійшовши до ворожої столиці, а потім в битві біля Бурханпура завдав поразки коаліції Ахмеднагарського, [[Берарський султанат|Берарського]] і [[Бідарський султанат|Бідарського султанатів]]. Наслідком стала укладання вигідної для Гуджарата угоди, за якою отримувався зверхність над цими деканськими державами. Також незабаром підтвердив зверхність над [[Хандеський султанат|Хандеським султанатом]] та князівством Гваліор.
Разом з тим активно розвивам військовополітичну взаємодію з [[Османська імперія|Османською імперією]], в якій вбачав противагу амбіціям Португалії. До Діу прибула османська залога на чолі із агою Мустафою Байрамом.
1530 року підкорив князівства Нагор та Дунгарпур. 1531 року скористався конфліктом між малавським султаном [[Махмуд Шах II|Махмуд Шахом II]] і [[Ратан Сінґх II|Ратан Сінґхом II]], магарана Мевару, втрутився на боці останнього, зрештою атакувавши Малаву. Махмуд Шах II зазнав поразки й потрапив у полон. Малавський султанат було приєднано до володінь Бахадур-шаха, де той залишив намісників. Втім вимушен був здійснити похід до Східної Малави, де отаборився раджа Сілгаді Томар, якого було подолано та змушено прийняти іслам. Потім швидким рухом прийшов на допомогу Діу, який [[Облога Діу (1531)|взяли в облогу]] португальці.
1532 року виступив проти Ратан Сінґха II, якого примусив визнати свою зверхність та сплатити данину. Незабаром після цього його війська взяли міцну фортецю Рантамбхор. В цей час надав прихисток Мухаммеду Заман Мірзі (онуку [[Бабур]]а), чим викликав невдаволення могольського падишаха [[Хумаюн]]а, оскліьки той перед тим висував претензії на трон.
1535 року знову виступив проти Ратан Сінґха II, який визнав зверхність хумаюна, сподіваючись на допомогу проти Гуджаратського султанату. Але гуджаратці захопили ворожу столицю [[Чітторгарх|Чіттор]]. В цей час підійшов Хумаюн з військом. В битві біля Мандасура Бахадур-шах зазнав тяжкої поразки через зраду турок Румі Хана, очільника гармашів.
Султан занепав духом і втік до Манду, фортецю якої швидко захопив Хумаюн. Звідси Бахадур-шах відступив до своєї столиці Мухаммадабаду, а потім до Діу. В результаті могольські війська захопили увесь Гуджаратський султанат. Бахадур утримував лише [[Саураштра|Саураштру]].
Складним становищем останнього скористався португальський губернатор [[Нуну да Кунья]], який 7 лютого захопив острів Шиял-Бет, а 16 лютого почав облогу Діу. Водночас почалося бомбардуванням міст Махува, Гоґа, Валсада, Махіма, Келву, Агаші та [[Сурат]]. 23 грудня 1535 року, перебуваючи на борту галеона «Св. Матей», Бахадур-шах підписав Бассейнський договір, за яким поступався містом Басейн, островами Даман і Бомбей, надав дозвіл на зведенні португальської факторії в Діу.
У цей час [[Шер Шах Сурі]] підняв повстання в Біхарі та Джаунпурі, і Хумаюн повернувся до Агри, щоб протистояти йому, залишивши свого брата Гіндала Мірзу в Ахмедабаді, родичів Касам Бега в Бхаручі та Ядгара Насір Мірзу в Патані. Цими обставинами скористався Бахадур-шах, що почав наступ. Водночас повстала знать та населення. 1536 року у вирішальній битві біля села Канідж (поблизу міста Махмудабад) султан переміг могольські війська, відновивши владу в султанаті.
В результаті вирішив скасувати Бассейнський договір. Під час перемовин з португальцями султана було підступно вбито, а тіло викинуто до Аравійського моря. після нетривалої боротьби владу отрмиав його небіж [[Махмуд-шах III]].
== Джерела ==
* Farhat Hasan (2004), State and locality in Mughal India: power relations in western India, c. 1572-1730Volume 61 of University of Cambridge oriental publications, Cambridge University Press, 2004, ISBN 978-0-521-84119-1
* Sen, Sailendra (2013). A Textbook of Medieval Indian History. Primus Books. pp. 114—115. ISBN 978-9-38060-734-4.
* Alam, Muzaffar; Subrahmanyam, Sanjay (March 2017). «A View from Mecca: Notes on Gujarat, the Red Sea, and the Ottomans, 1517–39/923–946 H.*». Modern Asian Studies. 51 (2): 268—318
[[Категорія:султани Гуджарату]]
| |||