Римська імперія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dyn32 (обговорення | внесок)
→‎Захоплення Риму варварами: Виправлена граматика
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
м →‎Варвари і Рим: оформлення
Рядок 210:
Найнебезпечнішими ворогами Римської імперії в І ст. н. е. були племена [[варвари|варварів]]. Значною силою та могутністю серед них виокремлювалися [[готи]], які поділялися на [[Остготи|остготів]] і [[Вестготи|вестготів]]. Вони завдавали відчутних ударів Римській імперії. Для стримування варварської навали імперія змушена була утримувати величезну армію — близько 140 тис. прикордонних військ і 125 тис. польової армії, що, безумовно, впливало на оборонну здатність імперії.
 
На початку IV ст. сталося зрушення з місця величезних мас варварських народів, які перебували на ранньому, первісному ступені розвитку. Залишаючи обжиті місця, де вони оселилися тисячі років тому, племена, згуртовані в родові об'єднання, переселялися на інші землі, часом на значну відстань. Історики називають це [[Велике переселення народів|Великим переселенням народів]]. З глибини степів [[Середня Азія|Середньої Азії]] на захід, на територію [[Європа|Європи]], посунули племена [[Гуни|гунів]]. Вони пішли в степи, що на північ від [[Чорне море|Чорного моря]], і зрушили з місця [[Сармати|сарматів]] та о[[Остготи|стготівостготів]], які подались своєю чергою на землю вестготів. [[Вестготи]] під тиском сусідів зі сходу почали шукати притулку на території Римської імперії. На їхнє прохання імператорська влада дозволила перейти східні кордони держави й оселитися на її землях. Сталося так, що численні римські чиновники, розбещені хабарями та розкраданням державного майна, привласнили те, що мало належати [[Вестготи|вестготам]], вони наживалися шляхом обдурювання простодушних варварів. Серед переселенців почався голод. Дехто з них змушений був продавати в рабство своїх родичів і себе. Таке становище, урешті, призвело до вибуху повстання серед вестготів, яких охоче підтримали інші варвари, а також численні [[раби]] і колони, яким було за що ненавидіти римську владу. На придушення повстання рушили легіони на чолі з імператором [[Валент]]ом.
 
У 378&nbsp;р. відбулася велика [[Адріанопольська битва|битва при Адріанополі]]. Римські [[легіон]]и на той час значною мірою втратили колишню силу й могутність, тепер вони вже були схожі більше на варварські натовпи, ніж на славетні ''залізні'' війська часів [[Юлій Цезар|Юлія Цезаря]]<ref>С.О Голованов, С.&nbsp;В.&nbsp;Костирко ''Історія стародавнього світу,§ №&nbsp;71.''</ref>. 9 серпня 378 р. велика римська армія зазнала цілковитої поразки. Імператор Валент загинув на полі бою в рядах легіонів Маттіарі[[Мезія|ї]]<nowiki/>вМаттіаріїв та Ланциарі[[Мезія|ї]]<nowiki/>вЛанциаріїв<ref>{{Cite news|url=http://cyberleninka.ru/article/n/srazhenie-pri-adrianopole-9-avgusta-378-g-triumf-germantsev-i-tragediya-rimlyan|title=Сражение при Адрианополе 9 августа 378 г. Триумф германцев и трагедия римлян|last=О.В.|first=Вус|last2=М.В.|first2=Фомин|date=2016-01-01|work=Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма|issue=8|accessdate=2017-05-09|archive-date=4 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180104035608/https://cyberleninka.ru/article/n/srazhenie-pri-adrianopole-9-avgusta-378-g-triumf-germantsev-i-tragediya-rimlyan}}</ref>. [[Вестготи]] пересунулися на [[Балканський півострів]] і там самочинно розселилися. На Рим вони так і не пішли. Поки що в цьому не було потреби.
 
==== Захоплення Риму варварами ====