Балістична ракета: відмінності між версіями

'''Балісти́чна раке́та''' — різновид [[Ракетна зброя|ракетної зброї]]. Велику частину польоту здійснює некеровано по [[Балістика|балістичнійбалістичною траєкторіїтраєкторією]], на яку впливає лише [[аерогідродинамічний опір]].

Потрібні [[швидкість]] і напрямок польоту балістичній ракеті надає на активній ділянці польоту [[Система наведення ракети|система керування]] польотом ракети. Велика дальність (понад 5000 км) зумовлює вихід за межі [[Атмосфера Землі|атмосфери]] в середній ділянці траєкторії. Після вимкнення [[Ракетний двигун|двигуна]] залишок шляху бойова частина, що є корисним навантаженням ракети, рухається балістичною траєкторією. Балістичні ракети можуть бути багатоступеневими, у цьому разі після досягнення заданої швидкості, відпрацьовані ступені відкидаються. Така схема дозволяє зменшити поточну вагу ракети, тим самим дозволяючи збільшити її швидкість.

Балістичні ракети можуть запускатися з різноманітних [[пускова установка|пускових установок]]: стаціонарних — шахтних або відкритих, мобільних — на базі колісного або гусеничного шасі, [[Військовий літак|літаків]]ів, [[Військовий корабель|кораблів]] і [[Підводний човен|підводних човнів]].

За галуззювідстанню застосування балістичні ракети поділяються на стратегічні і тактичні. Приблизний поділ ракет за дальністю польоту:

[[Міжконтинентальна балістична ракета|Міжконтинентальні ракети]] і [[ракети середньої дальності]] часто використовують як стратегічні та оснащують [[ядерна боєголовка|ядерними боєголовками]]. Їхньою перевагою перед літаками є малий час підльоту (менш ніж півгодини за міжконтинентальної дальності) і велика швидкість головної частини, що сильнодуже ускладнює їхнє перехоплення навіть сучасною системою ПРО.

Перші теоретичні роботи, пов'язані зіз описуванимзазначеним класом ракет, провів український науковець [[Ціолковський Костянтин Едуардович|К.&nbsp;Е.&nbsp;Ціолковський]], що з [[1896]] року систематично займавсярозробляв теорією руху реактивних апаратів. 10 травня [[1897]] року в рукописі «Ракета» К.&nbsp;Е.&nbsp;Ціолковський вивів формулу<ref>Архів Російської академії наук (АРАН). Ф.555. Оп.1. Д.32. ЛЛ. [http://www.arran.ru/exposition/images/3/18.jpg 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080301014949/http://www.arran.ru/exposition/images/3/18.jpg |date=1 березня 2008 }}, [http://www.arran.ru/exposition/images/3/19.jpg 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080301014945/http://www.arran.ru/exposition/images/3/19.jpg |date=1 березня 2008 }}, [http://www.arran.ru/exposition/images/3/20.jpg 5] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080301014929/http://www.arran.ru/exposition/images/3/20.jpg |date=1 березня 2008 }}, [http://www.arran.ru/exposition/images/3/21.jpg 11] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080301014954/http://www.arran.ru/exposition/images/3/21.jpg |date=1 березня 2008 }}, [http://www.arran.ru/exposition/images/3/22.jpg 20] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080301014940/http://www.arran.ru/exposition/images/3/22.jpg |date=1 березня 2008 }}</ref> ([[формула Ціолковського]]), яка встановила залежність між:

* швидкістю ракети в будь-якийяку моментмить, що розвивається під впливом тяги ракетного двигуна;

* масою ракети в початковий і кінцевий моментимиті часу.

Робота команди [[Вернер фон Браун|Вернера фон Брауна]] дозволила німцям розробити і освоїти повний цикл технологій, необхідних для виробництва балістичної ракети [[Фау-2]] (V2), що стала не тільки першою у світі бойовою балістичною ракетою серійного виготовлення<ref>http://slovari.yandex.ru/dict/krugosvet/article/0/07/1001141.htm?text=фау-2&encid=krugosvet&stpar3=1.3{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, а й першою отримала бойове застосування (8 вересня [[1944]] року). Надалі, [[Фау-2]] стала відправною точкою та основою для розвитку технологій ракет-носіїв народногосподарського призначення і бойових балістичних ракет, як в колишньому [[СРСР]], так і в [[Сполучені Штати Америки|США]], які незабаром стали лідерами в цій галузі.