Поль Елюар: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Otalaur (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
IgorTurzh (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Поль Елюа́р''' (''фр.'' {{lang-fr|Paul Eluard}}, власнеповне фр.ім'я — {{lang-fr|Eugène Émile Paul Grindel}}; *[[14 грудня]] [[1895]], [[Сен-Дені ]] — [[18 листопада]] [[1952]], [[Париж]])  [[Франція|французський]] [[поет]], творчість якого відносять до [[сюрреалізм |сюрреалізму]].
 
== Життя і творчість ==
 
У 1912 у юного Елюара був виявлений туберкульоз, він був вимушений перервати своє навчання в Парижі і виїхати лікуватися до Швейцарії. Там в санаторії він познайомився з Оленою Дьяконовою, яку називав Гала. Вона стала його музою, саме тоді він почав писати вірші. У 1917 році Поль Елюар і Гала одружилися, через рік у них народилася дочка Сесіль.
 
Рядок 8 ⟶ 9:
У 1929 році Поль Елюар зустрічає Сальвадора Далі і з ним же пізніше знайомить свою дружину. Гала приймає рішення піти від Елюара до Далі, який з цієї нагоди написав «Портрет Поля Елюара». Далі висловився про це так: «Я відчував, що на мене покладений обов'язок відобразити лице поета, з Олімпу якого я викрав одну з муз».
 
Напередодні публікації збірки [[Mourir de ne pas mourir]] (Вмирати тому, що не вмираєш), про яке Поль Елюар сказав, що це буде його остання книга, він, не попередивши нікого, відправився в подорож. Гала і його друзі думали що він мертвий. Ця подорож навколо світу тривала сім місяців. Тоді він зустрів Марію Бенц (Нуш), його нову музу, а в майбутньому дружину. У 1930 році Гала остаточно пішла від Елюара до Далі, а в 1934 він одружувався на Нуш. Під час громадянської війни в Іспанії Поль виступав проти франкістського руху. В ті роки він зближувався з [[Пабло Пікассо]]; саме картина художника «Герника[[Герніка (картина)|Герніка]]» надихнула Елюара на написання поеми «Перемога Герникі».
 
На початку Другої світової війни Поль влаштувався в Парижі і почав активну боротьбу проти нацистів, що окупували Францію. Він писав вірші щоб підтримати дух партизан в роки Опору. Листівки з текстом одного з найзнаменитіших творів Елюара «Свобода» були скинуті англійськими літаками над Францією. У 1942 році, вже в підпіллі, він був знов прийнятий в комуністичну партію. Після війни поета спіткав новий удар, смерть улюбленої дружини Нуш.
 
Поль Елюар подорожував по всьому світу беручи участь в різних конгресах присвячених миру і як представник руху сюрреалістів. У 1950 році, у Варшаві, він був присутній на розробці Усесвітньої Ради Миру. У тому ж році він познайомився з Домінік Лемор, вони взяли шлюб в 1951. Поль написав збірку віршів «Фенікс», присвячених їх відносинам і новознайденій радості життя. У лютому 1952, поет представляв французьку культуру на ювілеї Віктора Гюго в Москві. [[18 листопада]] [[1952]] року Поль Елюар помер від інфаркту[[інфаркт]]у, похований на паризькому кладовищі Пер-лашез.
 
== Визнання ==
Лауреат Міжнародної премії миру (1952).
 
Лауреат [[Міжнародна премія миру|Міжнародної премії миру]] ([[1952]]).
До творів Елюара писали музику Ф.Пуленк, А.Соге, Л. Ноно, К.Саариахо, А.Волконский, Олександр Градській.
 
До творів Елюара писали музику Ф. Пуленк, А. Соге, Л. Ноно, К.Саариахо Сааріахо, А.Волконский Волконський, Олександр ГрадськійГрадський.
 
[[Категорія:Французькі поети]]
[[Категорія:Письменники-сюрреалісти]]
[[Категорія:Народились 14 грудня]]
[[Категорія:Народились 1895]]
[[Категорія:Померли 18 листопада]]
[[Категорія:Померли 1952]]
 
[[fr:Paul Eluard]]