Поль Елюар: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Otalaur (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Поль Елюа́р''' (
== Життя і творчість ==
У 1912 у юного Елюара був виявлений туберкульоз, він був вимушений перервати своє навчання в Парижі і виїхати лікуватися до Швейцарії. Там в санаторії він познайомився з Оленою Дьяконовою, яку називав Гала. Вона стала його музою, саме тоді він почав писати вірші. У 1917 році Поль Елюар і Гала одружилися, через рік у них народилася дочка Сесіль.
Рядок 8 ⟶ 9:
У 1929 році Поль Елюар зустрічає Сальвадора Далі і з ним же пізніше знайомить свою дружину. Гала приймає рішення піти від Елюара до Далі, який з цієї нагоди написав «Портрет Поля Елюара». Далі висловився про це так: «Я відчував, що на мене покладений обов'язок відобразити лице поета, з Олімпу якого я викрав одну з муз».
Напередодні публікації збірки [[Mourir de ne pas mourir]] (Вмирати тому, що не вмираєш), про яке Поль Елюар сказав, що це буде його остання книга, він, не попередивши нікого, відправився в подорож. Гала і його друзі думали що він мертвий. Ця подорож навколо світу тривала сім місяців. Тоді він зустрів Марію Бенц (Нуш), його нову музу, а в майбутньому дружину. У 1930 році Гала остаточно пішла від Елюара до Далі, а в 1934 він одружувався на Нуш. Під час громадянської війни в Іспанії Поль виступав проти франкістського руху. В ті роки він зближувався з [[Пабло Пікассо]]; саме картина художника «
На початку Другої світової війни Поль влаштувався в Парижі і почав активну боротьбу проти нацистів, що окупували Францію. Він писав вірші щоб підтримати дух партизан в роки Опору. Листівки з текстом одного з найзнаменитіших творів Елюара «Свобода» були скинуті англійськими літаками над Францією. У 1942 році, вже в підпіллі, він був знов прийнятий в комуністичну партію. Після війни поета спіткав новий удар, смерть улюбленої дружини Нуш.
Поль Елюар подорожував по всьому світу беручи участь в різних конгресах присвячених миру і як представник руху сюрреалістів. У 1950 році, у Варшаві, він був присутній на розробці Усесвітньої Ради Миру. У тому ж році він познайомився з Домінік Лемор, вони взяли шлюб в 1951. Поль написав збірку віршів «Фенікс», присвячених їх відносинам і новознайденій радості життя. У лютому 1952, поет представляв французьку культуру на ювілеї Віктора Гюго в Москві. [[18 листопада]] [[1952]] року Поль Елюар помер від
== Визнання ==
Лауреат Міжнародної премії миру (1952).▼
▲Лауреат [[Міжнародна премія миру|Міжнародної премії миру]] ([[1952]]).
До творів Елюара писали музику Ф.Пуленк, А.Соге, Л. Ноно, К.Саариахо, А.Волконский, Олександр Градській.▼
▲До творів Елюара писали музику Ф. Пуленк, А. Соге, Л. Ноно, К.
[[Категорія:Французькі поети]]
[[Категорія:Письменники-сюрреалісти]]
[[Категорія:Народились 14 грудня]]
[[Категорія:Народились 1895]]
[[Категорія:Померли 18 листопада]]
[[Категорія:Померли 1952]]
[[fr:Paul Eluard]]
|