Вікіпедія

Закон Бредфорда: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.8.8
Рядок 1:
{{translate}}
'''Закон Бредфорда''' - закон, який описує експоненційне [[Закон спадної віддачі|зменшення віддачі]] від збільшення кількості переглянутих посилань в [[Науковий журнал|наукових журналах]]. Його сформулював [[Самуель Клемент Бредфорд|Самуель Бредфорд]] 1934 року. За одним із формулювань, якщо журнали в якійсь царині розділити за числом статей на три групи, так що в кожній групі буде по одній третій всіх статей, тоді кількість журналів у кожній групі буде пропорційна до формули 1:n:n²<ref>{{cite web |last=Black |first=Paul E. |title=''Bradford's law'', in Dictionary of Algorithms and Data Structures |publisher=U.S. [[National Institute of Standards and Technology]] |date=2004-12-12 |url=http://www.nist.gov/dads/HTML/bradfordsLaw.html |accessdate=2007-10-24 |archive-date=16 жовтня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081016093639/http://www.nist.gov/dads/HTML/bradfordsLaw.html }}</ref>. Існує багато споріднених формулювань цього принципу.
|title=''Bradford's law'', in Dictionary of Algorithms and Data Structures
|publisher=U.S. [[National Institute of Standards and Technology]] |date=2004-12-12 |url=http://www.nist.gov/dads/HTML/bradfordsLaw.html |accessdate=2007-10-24 }}</ref>. Існує багато споріднених формулювань цього принципу.
 
В багатьох дисциплінах цей принцип має назву [[Розподіл Парето]]. З практичної точки зору можна навести такий приклад. Припустимо, що дослідник має п'ять основних наукових журналів про свою галузь знань. Припустимо, що в місяць ті журнали публікують 12 статей, що цікавлять його. Припустимо далі, що для пошуку наступних 12 статей, які його цікавлять, дослідник має переглянути ще 10 додаткових журналів. Тоді для дослідника множник Бредфорда ''b''<sub>''m''</sub> буде дорівнювати 2 (приміром, 10/5). Щоб знайти кожну наступну дюжину статей, які цікавлять дослідника, він повинен буде переглянути у ''b''<sub>''m''</sub> разів більше журналів. Після перегляду 5, 10, 20, 40 і т.д. журналів дослідники швидко усвідомлюють, що немає сенсу дивитись далі.
Рядок 12 ⟶ 10:
Результатом цього висновку є необхідність науковцям публікувати свої праці в найкращих журналах і тиск на університети гарантувати доступ до набору цих основних журналів. З другого боку набір "основних журналів" може відрізнятися більш чи менш суворо за дослідниками, або ж навіть ще більш суворо за поділом на наукові школи. Також існує ризик приділити занадто багато уваги поглядам більшості, якщо підбирати журнали у цей спосіб.
 
Закон Бредфорда також відомий під назвами '''закон розсіювання Бредфорда''' і '''Розподіл Бредфорда'''. Його можна застосовувати до [[Всесвітнє павутиння|WWW]]<ref>{{cite paper |last=Turnbull |first=Don |title=Bibliometrics and the World Wide Web |publisher=University of Toronto Technical Report |year=1997 |url=http://www.ischool.utexas.edu/~donturn/research/bibweb.html |accessdate=2007-07-05 |archivedate=2 квітня 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070402043221/http://www.ischool.utexas.edu/~donturn/research/bibweb.html }}</ref>.
|title=Bibliometrics and the World Wide Web
|publisher=University of Toronto Technical Report |year=1997 |url=http://www.ischool.utexas.edu/~donturn/research/bibweb.html |accessdate=2007-07-05 }}</ref>.
 
==Розсіювання==
Рядок 25 ⟶ 21:
 
==Трактування закону==
Трактування закону в термінах геометричної прогресії запропонував В. Яцько <ref>[http://www.springerlink.com/content/3q8305kq4154w846 Yatsko V.A. The Interpretation of Bradford’s Law in Terms of Geometric Progression IN: Automatic Documentation and Mathematical Linguistics, 2012, Vol. 46, No. 2, pp. 112–117.]{{Недоступне посилання}}</ref>, який ввів додаткову сталу і показав, що розподіл Бредфорда можна застосовувати до множини об'єктів, а не лише цитат і статей у журналах. Трактування Яцько (Y-трактування) можна ефективно застосовувати, щоб обчислити порогові значення, якщо потрібно вирізнити підгрупи всередині однієї групи об'єктів (наприклад успішні/неуспішні абітурієнти, розвинути/недорозвинуті регіони тощо).
 
==Споріднені закони і розподіли==
Рядок 45 ⟶ 41:
* Bradford, Samuel C., ''Sources of Information on Specific Subjects'', Engineering: An Illustrated Weekly Journal (London), 137, 1934 (26 January), pp.&nbsp;85–86.
:Reprinted as:
* Bradford, Samuel C. ''Sources of information on specific subjects'', Journal of Information Science, 10:4, 1985 (October), pp.&nbsp;173–180 [http://jis.sagepub.com/content/vol10/issue4/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081021102735/http://jis.sagepub.com/content/vol10/issue4/ |date=21 жовтня 2008 }}
 
*Hjørland, Birger; and Nicolaisen, Jeppe (2005), ''Bradford's law of scattering: ambiguities in the concept of "subject"'', in Proceedings of the 5th International Conference on Conceptions of Library and Information Science: 96–106.
 
*Nicolaisen, Jeppe; and Hjørland, Birger (2007), ''Practical potentials of Bradford's law: A critical examination of the received view'', Journal of Documentation, 63(3): 359–377. Available [https://web.archive.org/web/20100514084353/http://www.emeraldinsight.com/Insight/viewContentItem.do here] and [http://dlist.sir.arizona.edu/2123/ here] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091106152501/http://dlist.sir.arizona.edu/2123/ |date=6 листопада 2009 }}
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_Бредфорда