Емпіричний доказ: відмінності між версіями

'''Емпіричний доказ'''&nbsp;— це [[Інформація|інформація,]] отримана за допомогою органів [[Відчуття|чуття]], зокрема, шляхом [[спостереження]] та фіксування закономірностей та поведінки шляхом [[Експеримент|експериментів]].<ref>{{Harvnb|Pickett|2006}}</ref> Термін походить від [[Давньогрецька мова|грецького]] слова «досвід»&nbsp;— ἐμπειρία (''empeiría'').

 

 

== Значення ==

 

Емпіричні докази можуть бути синонімом до результату експерименту. У зв'язку з цим емпіричний результат є єдиним підтвердженням. У цьому контексті термін ''напівемпіричний'' використовується для класифікації теоретичних методів, які використовують частково основні [[Аксіома|аксіоми]] або наукові закони та результати експериментів. Такі методи протиставляються теоретичним методам ''[[ab initio]]'', які суто [[Дедукція|дедуктивні]] і засновані на перших принципах . &nbsp;

В [[Наука|науці]] емпіричні докази необхідні для того, щоб гіпотеза здобула визнання в [[Наукове співтовариство|науковому співтоваристві]] . Зазвичай ця перевірка досягається [[Науковий метод|науковим методом]] формування [[Гіпотеза|гіпотези]], [[Планування експерименту|експериментальним проектуванням]], [[Рецензування|експертною оцінкою]], [[Науковий метод|відтворенням результатів]], презентацією конференції та публікацією в журналі . Для цього потрібний точний зв'язок гіпотези (зазвичай виражається в математиці), експериментальних обмежень та перевірок (виражених обов'язково в умовах стандартного експериментального апарату) та загального розуміння вимірювань.