* [[Плазма (агрегатний стан)]] ({{lang-ru|плазма}}, {{lang-en|plasma}}, {{lang-de|Plasma n}}) — стан речовини, в якому її атоми іонізовані, тобто електрони відірвані від ядер. Завдяки цьому речовина стає не тільки електропровідною, але й надзвичайно чутливою до електромагнітних полів. Плазму називають четвертим агрегатним станом речовини на відміну від твердого, рідкого та газоподібного.
ПЛАЗМА - високойонізованийвисокойонізоване газ,квазінейтральне всуцільне якому концентрації позитивних і негативних йонів практично однакові, а хаотичний рух частинок переважає над їх упорядкованим рухом навіть в електричному полісередовище. На відміну від звичайногогазу газуабо рідини, в плазмі має місце взаємодія між частинками, крім того, плазма взаємодіє із зовнішніми полями. За рахунок кулонівської взаємодії між зарядженими частинками плазма набуває властивостей пружного середовища. Плазмові ефекти спостерігаються у металах та напівпровідниках.
П. розглядають як четвертий агрегатний стан речовини. Плазмові об’єкти у природі – зорі, планетарні туманності, верхні шари атмосфери – [[йоносфера]], кульова блискавка. Штучно плазма створюється у тліючому газовому розряді, газорозрядних лампах, мас-спектрометрах, термоядерному синтезі, при роботі йонних двигунів, генераторів і т.д. Зокрема, плазму застосовують у термоелектронних і магнітоплазмодинамічних (МПД) [[генератор]]ах – перетворювачах тепла безпосередньо в електричну енергію (минаючи перетворення в механічну).
Параметри П. визначають г.ч. спектроскопічними методами.
