Вікіпедія

Азійська частина Росії: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 6; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7
Рядок 3:
 
== Площа та населення ==
Площа макрорегіону близько 13,1 млн [[Квадратний кілометр|км²]], що становить близько 77&nbsp;% території нинішньої Росії. За даними [[всеросійський перепис населення (2002)|російського перепису населення 2002 року]] на території УФО, СФО і ДФО в цілому проживало близько 39,13&nbsp;млн осіб, тобто 27&nbsp;% від загального населення РФ<ref name="Vishnevsky">{{Cite news|url=http://www.un.org/esa/population/publications/popdecline/vishnevsky.pdf|title=Replacement Migration: Is is a solution for Russia?|last=Вишневский|first=А|date=2000-08-15|publisher=United Nations Population Division, Department of Economic and Social Affairs|pages=6|accessdate=|archive-date=14 травня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110514140811/http://www.un.org/esa/population/publications/popdecline/vishnevsky.pdf}}</ref>.
 
У середньому [[густота населення]] тут помітно нижча, ніж у [[європейська частина Росії|європейської частини країни]], і одна з найменших у світі&nbsp;— 1,9 жителя на 1 км² (середня по РФ&nbsp;— 8,3). За даними [[всеросійський перепис населення (2010)|всеросійського перепису 2010 року]] населення на території УФО, СФО і ДФО в цілому складало 37,63&nbsp;млн осіб<ref>[{{Cite web |url=http://www.demographia.ru/articles_N/index.html?idR=21&idArt=1889 |title=Предварительные итоги переписи 2010 г.] |accessdate=21 квітня 2016 |archive-date=9 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160409061059/http://demographia.ru/articles_N/index.html?idR=21&idArt=1889 }}</ref>.
 
Найбільші міста (з населенням понад 500 тис. осіб): [[Новосибірськ]], [[Єкатеринбург]], [[Челябінськ]], [[Омськ]], [[Красноярськ]], [[Тюмень]], [[Владивосток]], [[Хабаровськ]], [[Іркутськ]], [[Новокузнецьк]], [[Барнаул]], [[Кемерово]], [[Томськ]]. Азійську частину Росії нині складають чотири економічних райони країни&nbsp;— Уральський (частково), Західно-Сибірський, Східно-Сибірський і Далекосхідний.
Рядок 13:
 
=== Російська імперія ===
Історично до Азійської частини Росії належали всі землі, що знаходяться за межами традиційного східнослов'янського ареалу розселення, завойовані з середини XVI століття, після того, як [[Московське князівство]], завоювавши Казанське й Астраханське ханства та розширившись за Волгу, перейменувалось на Російське царство<ref>[{{Cite web |url=http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000029/map21.shtml |title=Русское государство в XVI&nbsp; — начале XVII&nbsp; в.] |accessdate=21 квітня 2016 |archive-date=23 травня 2006 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060523215748/http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000029/map21.shtml }}</ref>.
 
Подальша [[Російський імперіалізм|військова експансія Росії]] призвела до включення в її склад нових великих земель. Згідно Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона, Азійська Росія на початок XX століття складалася з Сибіру (з Далеким Сходом), середньоазійських володінь (нинішні [[Казахстан]] і [[Середня Азія]]) і Кавказького краю імперії (нинішнє Закавказзя). Таке трактування було прийняте і деякими зарубіжними джерелами&nbsp;— наприклад, до Азійської Росії відносили бакинські нафтопромисли.
Рядок 21:
 
== Сучасність ==
Цей сенс зберігається<ref name="krugosvetrussia">Див., наприклад, [http://krugosvet.ru/enc/Earth_sciences/geografiya/ROSSIYA_ROSSISKAYA_FEDERATSIYA_RF.html?page=0,1 статтю] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160428070932/http://www.krugosvet.ru/enc/Earth_sciences/geografiya/ROSSIYA_ROSSISKAYA_FEDERATSIYA_RF.html?page=0,1 |date=28 квітня 2016 }} про Росію в енциклопедії «[[Кругосвет]]»</ref> і після розпаду Союзу в 1991 році, коли в його середньоазійському і Закавказькому регіонах утворилися незалежні держави, а РРФСР стала Російською Федерацією. Сучасні джерела<ref name="krugosvetrussia" /> пишуть цей термін з малої, або з великої літери, тим самим підтверджуючи його чи то географічний, чи політичний характер.
 
== Див. також ==
Рядок 32:
 
== Література ==
* [http://new.runivers.ru/lib/atlas/atlas4298/ Атлас Азійської частини РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100926005224/http://new.runivers.ru/lib/atlas/atlas4298/ |date=26 вересня 2010 }} на сайті «[[Руніверс]]»
* <span class="citation">[//ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Азиатская Россия Азиатская Россия] // [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]]: в 86 т. (82 т. и 4 доп.).&nbsp;— СПб., 1890—1907.</span>
* <span class="citation">История открытия и исследования Советской Азии: Сборник / Авторы: Белов М. И., Гвоздецкий Н. А., Мурзаев М. Э. и др.&nbsp;— М.: [[Мысль]], 1969.&nbsp;— 535&nbsp;с.&nbsp;— (Открытие Земли).&nbsp;— 13&nbsp;000 экз.</span>
* ''Гвоздецкий, Н.; Михайлов, Н.'' Физическая география СССР. Ч. 2. Азиатская часть.&nbsp;— М., 1970.
* <span class="citation">''Под руководством Г.&nbsp;В.&nbsp;Глинки.'' [http://kartolog.ru/2009/09/atlas-aziatskoj-rossii-1914-g/ Атлас Азиатской России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421124314/http://kartolog.ru/2009/09/atlas-aziatskoj-rossii-1914-g/ |date=21 квітня 2016 }}.&nbsp;— Издание переселенческого управления землеустройства и земледелия.&nbsp;— СПб.: типография А.&nbsp;Ф.&nbsp;Маркса, 1914.&nbsp;— 71&nbsp;с.</span>
 
{{Бібліоінформація}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Азійська_частина_Росії