Автоматизований переклад: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
|||
Рядок 3:
== Загальний огляд ==
Ідея АП з'явилася з моменту появи комп'ютерів: перекладачі завжди виступали проти стандартної в ті роки концепції МП, на яку було спрямовано більшість досліджень в області [[комп'ютерна лінгвістика|комп'ютерної лінгвістики]], але підтримували використання комп'ютерів для допомоги перекладачам. У 1960-і роки [[Європейська спільнота з вугілля та сталі|Європейське об'єднання вугілля та сталі]] (попередник сучасного [[Євросоюз]]у) почало створювати [[Термінологічна база|термінологічні бази даних]] під загальною назвою {{нп|Eurodicautom||en|Eurodicautom}}<ref>
У сучасній формі ідея АП була розвинена у статті {{нп|Мартін Кей|Мартіна Кея|en|Martin Kay}} 1980 року<ref>Martin Kay (1980), The Proper Place of Men and Machines in Language Translation. Research report CSL-80-11, Xerox Palo Alto Research Center, Palo Alto, CA. Передруковано у 1997 році в ''Machine Translation'' 12: 3–23, 1997.[http://portal.acm.org/citation.cfm?id=593157 (PDF)]</ref>, який висунув таку тезу:
Рядок 14:
Для [[локалізація|локалізації]] програмного забезпечення часто застосовуються спеціалізовані засоби, наприклад [[SDL Passolo]], які дають змогу перекладати меню та повідомлення у програмних ресурсах і безпосередньо у скомпільованих програмах, а також тестувати коректність локалізації. Для перекладу аудіовізуальних матеріалів (здебільшого фільмів) також використовуються спеціалізовані засоби, наприклад, ''Swift'', які об'єднують в собі деякі аспекти пам'яті перекладів, але додатково забезпечують можливість появи субтитрів за часом, їх форматування на екрані, відповідності відеостандартам тощо.
У [[синхронний переклад|синхронному перекладі]] використання засобів автоматизованого перекладу за необхідністю обмежено. Одним із прикладів є використання словників, що завантажуються на [[Кишеньковий персональний комп'ютер|КПК]]. Іншим прикладом може служити напівавтоматичне витягання списків термінів під час підготовки до синхронного перекладу у вузькій предметній області<ref>Claudio Fantinuoli, Specialized Corpora from the Web and Term Extraction for Simultaneous Interpreters. // Baroni, Bernardini (ред.), ''WaCky! Working Papers on the Web as Corpus'', С. 173-190, [http://wackybook.sslmit.unibo.it Wackybook] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220331215643/http://wackybook.sslmit.unibo.it/ |date=31 березня 2022 }}</ref>.
У вузьких предметних областях за великої кількості початкових текстів і сталої термінології перекладачі можуть використовувати і машинний переклад, який здатен забезпечити гарну якість перекладу термінології та стійких виразів у вузькій області. Перекладач у цьому випадку здійснює так зване [[постредагування]] отриманого тексту. Більшу частину внутрішніх текстів [[Єврокомісія|Єврокомісії]] (головним чином юридичних тестів та поточної кореспонденції) перекладають із застосуванням МП.
Рядок 43 ⟶ 42:
*[[memoQ]]
* [[Машинний переклад]]
* [http://yehongmei.narod.ru/ TM-database] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200929212327/http://yehongmei.narod.ru/ |date=29 вересня 2020 }}
* [[Перекладна література]]
| |||