Мидловський Ісидор Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Сидір Мидловський (І. М. Мидловський)''' ([[криптонім]]: '''Т. Ш'''; *[[4 лютого]] [[1854]], [[Саджавка (село)|Саджавка]] — †[[18 липня]] [[1916]], м. [[Львів]]) — [[Україна | український]] [[актор]], [[театр | театральний]] діяч і [[письменник]].
 
Народився в селі [[Саджавка|Саджавці]] (зараз [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]). Драматичні твори та пісні почав писати ще під час навчання у гімназії. Мидловський — автор побутових [[драма|драм]] «Нещасна любов», перекладів та переробок, драматичних творів з польської та німецької літератур.
 
Закінчив гімназію в місті [[Станіслав]] ([[1873]], нині м. [[Івано-Франківськ]]) і правнчий факультет [[Львівський університет|Львівського університету]] ([[1873]]—[[1877]]).
Декілька пісень з його мелодрам стали народними піснями і широко побутують у Галичині. Його пісня «[[:s:Родимий краю, село родиме|Родимий краю, село родиме]]» з музикою [[Матюк Віктор Григорович|Віктора Матюка]] була улюбленою піснею [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]].
 
[[1880]] працював у судових установах у м. Станіслав, [[1883]]—[[1891]] — в суд. ус­тановах у Польщі. [[1891]]—[[1913]] — в м. [[Тернопіль]]: ад'ютант окружного суду, від [[1897]] — заступник проку­рора, [[1911]]—[[1912]] — радник вищого крайового суду.
З [[1890]] року оселився у [[Тернопіль|Тернополі]]. Тут були написані всі його драматичні твори. В період [[1890]]—[[1910]] рр. Мидловський працював режисером аматорського театру, був головою хорового товариства «[[Боян (товариство)|Боян]]». У [[1914]] році Сидір Мидловський виїхав до [[Львів|Львова]], де й помер [[18 липня]] [[1916]] року.
 
[[1890]]—[[1910]] — режисер аматорського театру, де поставив п'єси І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького, Л. Лопатинського та власні. [[1901]]—[[1910]] — голова хорового товариства «[[Боян|Боян]]» (1-й голова), діяч «[[Руська бесіда|Руської бесіди]]» та «[[Міщанське братство|Міщанського братства]]» (всі — місто [[Тернопіль]]).
== Твори ==
 
* Капрал Тимко або що нас губить? Народна мельодрама в 5-ох актах.
Драматичні твори та пісні почав писати ще під час навчання у гімназії. Мидловський — автор побутових [[драма|драм]] «Нещасна любов», перекладів та переробок, драматичних творів з польської та німецької літератур.
* Нещасна любов
 
Декілька пісень з його мелодрам стали народними піснями і широко побутують у Галичині.
 
У [[1914]] році Сидір Мидловський виїхав до [[Львів|Львова]], де й помер [[18 липня]] [[1916]] року.
 
Автор мелодрам і п'єс:
 
* «Капраль Тимко» ([[1875]]),
* «Інвалід» ([[1881]]; заборонила цен­зура),
* «Нещасна любов», «Опир» (обидві — [[1885]]),
* «Наші переселенці» ([[1897]]; всі — з музикою В. Матюка), які поставив театр товариства «Руська бесіда» й аматорські драматичні гуртки Тернополя.
 
Декілька пісеньПісні з йогоп'єс мелодрам сталиМидловського, народними піснями і широко побутують у Галичинізокр. Його пісня «[[:s:Родимий краю, село родиме|Родимий краю, село родиме]]», «Вийди, ох вийди», «Прощальна пісня», «Чи я собі не легінь» виконували М. Байко, Д. Гнатюк, С. Крушельницька, М. Менцинський, М. Сабат-Свірська та ін. Його пісня «Родимий краю, село родиме» з музикою [[Матюк Віктор Григорович|Віктора Матюка]] була улюбленою піснею [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломії Крушельницької]].
 
== Література ==
Рядок 16 ⟶ 29:
* [http://www.ssft.net/news/radio106/index.php?pday=18&pmonth=07&pyear=2005 Радіо Тернопіль]
* Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001
* Б. Головин, І. Дуда, П. Медведик, В. Ханас. Мидловський Ісидор Михайлович // {{ТЕС2}}
<small>
* Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст.&nbsp;— К.: Вид-во АН УРСР, 1960.&nbsp;— стор. 108—113