Cavour (C 550): відмінності між версіями

Проект авіаносця був розроблений у 1980-х і перероблений у 1990-х. Передбачалось, що майбутній авіаносець має стати центральним кораблем амфібійної флотилії, спроможним висаджувати десант та підтримувати його вогнем з повітря, як це роблять [[Сполучені Штати Америки|американські]] [[вертольотоносець|вертольотоносці]] класу «Восп».<ref name="Digilander.libero.it">[{{Cite web |url=http://digilander.libero.it/en_mezzi_militari/html/en_cavour.html |title=Digilander.libero.it] |accessdate=17 травня 2013 |archive-date=14 квітня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090414115924/http://digilander.libero.it/en_mezzi_militari/html/en_cavour.html }}</ref> Корпус був [[Закладка судна|закладений]] у [[липень|липні]] [[2001]] року на військово-морський верфі Frincatieri у [[Трієст]]і. За три роки був [[Церемонія спуску судна на воду|спущений на воду]], а [[10 червня]] [[2009]] року був введений в експлуатацію. Загальна вартість будівництва склала 1,5&nbsp;млрд. [[євро]].<ref name="Digilander.libero.it"/>

Кількість і тип літальних апаратів, що базуються на кораблі, може змінюватися залежно від конкретного бойового завдання. Загалом авіаносець розраховано на 20-26 [[штурмовик]]ів з [[Літак вертикального злету та приземлення|вертикальним злетом і посадкою]] AV-8B «Харійєр» II (або перспективних багатоцільових [[винищувач]]ів F35B «Лайтнінг» II<ref>{{Cite web|title=Італійський авіаносець прибув до США тестувати F-35B|url=https://mil.in.ua/uk/news/italijskyj-avianosets-prybuv-do-ssha-testuvaty-f-35b/|website=Український мілітарний портал|accessdate=2021-02-17|language=|archive-date=19 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210419061603/https://mil.in.ua/uk/news/italijskyj-avianosets-prybuv-do-ssha-testuvaty-f-35b/}}</ref>) і вертольотів EH-101, NH-90 SH3D.

Корабель обладнаний багатофункціональною РЛС з пасивною [[Фазована антенна решітка|фазованою антенною решіткою]] EMPAR<ref name=slyusarsmartantenna5>{{cite web | last = Слюсар | first = В.И. | title = Цифровые антенные решётки: будущее радиолокации. | work = Электроника: наука, технология, бизнес. – 2001. - № 3. | date = 2001 | pages = C. 44. | url = http://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1438_671.pdf | accessdate = 4 липня 2019 | archive-date = 1 листопада 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20191101102615/http://www.electronics.ru/files/article_pdf/1/article_1438_671.pdf }}</ref>, радіолокаційними комплексами середньої та малої дальності, що дозволяють слідкувати одночасно за багатьма повітряними та морськими об'єктами. Крім того, авіаносець підтримує стандарт тактичного радіозв'язку для обміну даними у реальному часі між бойовими одиницями як у повітрі, так і на морі. У такому режимі він спроможний виступати як командний пункт [[Військова операція|військової операції]] за участі флоту та армійських підрозділів. Крім того «Кавур» може виконувати функцію ескадреного авіаносця та забезпечувати протиповітряний і протичовновий захист корабельного з'єднання.

* [http://www.marina.difesa.it/uominimezzi/navi/Pagine/Cavour.aspx «Кавур» на офіційному сайті Італійських ВМС] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180603224636/http://www.marina.difesa.it/uominimezzi/navi/Pagine/Cavour.aspx |date=3 червня 2018 }}

* [http://digilander.libero.it/en_mezzi_militari/html/en_cavour.html «Кавур» на Digilander.libero.it] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090414115924/http://digilander.libero.it/en_mezzi_militari/html/en_cavour.html |date=14 квітня 2009 }}

* [http://www.naval-technology.com/projects/num/ «Кавур» на Naval-Technology.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090407021345/http://www.naval-technology.com/projects/num/ |date=7 квітня 2009 }}