Артур Сесіл Пігу: відмінності між версіями

== Наукова діяльність ==

Поряд з вивченням практичних питань економіки і розробкою окремих аспектів економічної і соціальної політики Пігу займався теоретичними дослідженнями і здобув широку популярність завдяки своїм роботам з економічної теорії добробуту.Головна праця Пігу - [[Економічна теорія добробуту]] (The Economics of Welfare, 1920); серед інших його робіт - [[Економіка стаціонарних станів]] (The Economics of Stationary States, 1935), [[Зайнятість і рівновага]] (Employment and Equilibrium, 1949), [[Коливання промислової активності]] (Industrial Fluctuations, 1929).Запропонована Пігу економічна теорія добробуту, що представляла собою спробу об'єднання пізніх рікардіанських вчень з ідеями розвитку [[школи граничної корисності]], лягла в основу соціальних реформ, що проводяться [[лейбористами]] у [[Великобританії]], і сприяла розвитку численних теорій держави загального благоденства. Центральне місце в даній теорії займає [[концепція національного дивіденду]], який визначається як частка матеріального доходу суспільства, яка може бути виражена в грошах. Велике значення надається постановці та розгляду соціальних проблем, зокрема, питань праці, заробітної плати і безробіття, вирішення яких впливає на величину і розподіл національного дивіденду, тобто. економічного і загального добробуту, вивченню циклічних коливань в економіці, основну причину яких Пігу бачив у зміні попиту на працю. Разом з тим, визнаючи роль держави у вирішенні соціальних проблем, Пігу був прихильником вільної конкуренції в економіці і обмежував межі державного втручання в економічне життя, виступав проти державного регулювання цін і розподілу ресурсів.