Контрабас: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок) м робот додав: zh-yue:低音提琴 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
Діапазон - від <math>E_1</math> (<math>C_1</math>) до <math>g^1</math>, в сольній практиці - значно вище. Нотується контрабас в басовому (іноді в теноровому та скрипковому) [[ключ (музика)|ключах]] на октаву вище за реальне звучання. В партитурі для симфонічного оркестру партія контрабасу пишеться нижче всіх інших партій.
Безпосереднім попередником контрабасу була контрабасова віола да гамба зі строєм <math>D_1</math>,<math>E_1</math>,A,d,g. В середині [[XVII століття]] італійський майстр М.Тодіні, усунувши п'яту струну та ладки на деці, створює новий 4-струнний інструмент, що й отримав назву Контрабас. В симфонічному оркестрі вперше був використаний в 1701 р. композитором Дж.Альдровандіні. Проте обов'язковим учасником [[оркестр симфонічний|симфонічного оркестру]] контрабас стає лише в середині [[XVIII століття]], початково дублюючи партію віолончелей октавою нижче. Пізніше, вже в творчості [[Бетховен Людвіґ ван|Л.Бетховена]] партія контрабасу стає більш самостійною. Контрабас починають використовувати також як сольний
В середині [[XIX століття]] французький майстер Ж.Б.Вільом здійснює спробу
В [[XX століття|XX столітті]] контрабас стає незмінним учасником [[джаз]]ових оркестрів. На відміну від симфонічної музики, в джазовій на контрабасі грають майже винятково прийомом pizzicato. Проте в другій половині [[XX століття]] з появою [[бас-гітара|бас-гітари]] контрабас поступово витісняється з неакадемічної музики цим інструментом.
| |||