Тріумфальна арка (Париж): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 6:
 
==Коротка історія==
З часів правління [[Людовика XIV]] пряма дорога сполучала дві королівські резиденції — паризький палац [[Лувр]] і [[Версальський палац]]. Назва цієї дороги — «[[Тріумфальна дорога]]» — не застаріло і сьогодні: на одній осі коштуютьрозташовані тут три арки — [[Каррузель]] біля Лувру, [[Тріумфальна арка]] на площі [[Етуаль]] і [[Велика арка]], побудована вже в нашу епоху в ультрасучасному кварталі [[Дефанс]].
У грудні 1806, відразу після Аустерліцкого битви, Наполеон розпорядився спорудити на паризькому горбі Шайо тріумфальну арку на честь військових перемог, взятих Францією під час Революції і в період Першої[[Перш]а]ої імперії[[імпері]я]ї. Цілих 2 роки пішло на спорудження фундаменту. У 1810, коли новоспечена імператриця Марія-Луїза повинна була урочисто в'їхати в столицю по полях Елісейським, на кам'яному фундаменті була поспішно зроблена з дощок і суворого полотна «декорація» майбутньої арки.Наполеон не дожив до закінчення будівництва Тріумфальної арки: воно завершилося лише в 1836 р., в царювання Луї-Філіппа.
15 грудня 1840 під аркою проїхав траурний кортеж з прахом Наполеона, доставленим з острова св. Олени. Пізніше за урочисту похоронну церемонію із зупинкою під зведеннями Тріумфальної арки удостоїлися після своєї кончини Тьер, Гамбетта, Віктор Гюго, Лазар Карно, Мак-Магон, генерали Фош і Жоффр, генерал Філіпп Леклерк, маршал Латтр де Тассиньі.