Оказіоналізм (філологія): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 146.158.58.145 (обговорення) до зробленого Harlequin Mantis Мітки: Відкіт Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного |
Згідно з корпусом української текстів, Юрій Федькович використовував слово "бруд" у значенні, близькому до сучасного, ще до народження Винниченка (а саме, 1873 року), тож подання слова як неологізма, ще й авторованого Винниченком, видається сумнівним. |
||
Рядок 4:
Оказіоналізми рідко переходять у загальновживану [[Лексика|лексику]], і в цьому полягає їх основна відмінність від загальних неологізмів. Вони, як правило, надовго зберігають забарвлення образності та індивідуальності й доречні тільки в окремих творах, де виконують певну художню функцію — є експресемами — навмисно створені (оказіональні) виражальні засоби (друга суттєва відмінність оказіоналізмів від неологізмів).
Хоча бувають й винятки (наприклад, до загальновживаного словника ввійшли такі новотвори майстрів слова, як ''[[мрія]], [[майбутнє]], крок'' ([[Старицький Михайло Петрович|М. Старицького]]), ''поступ, чинник'' ([[Франко Іван Якович|І. Франка]]), ''незграбний, бруд''{{Джерело}}'', окремий'' ([[Винниченко Володимир Кирилович|В. Винниченка]]), ''розкрилитися'' ([[Рильський Максим Тадейович|М. Рильського]]) та ''всніжитися'' ([[Стельмах Михайло Панасович|М. Стельмаха]]). Індивідуально-авторські новотвори повинні бути зрозумілими, образними, органічно поєднувати у собі загальномовні й індивідуальні, суб'єктивні ознаки.
== Способи творення оказіоналізмів ==
| |||