|
|at=6286
|ref=B00K79UOPK
}}</ref> Після невиконання Росією даноїцієї вимоги, Німеччина оголосила Росії війну 1 серпня 1914 року, оголосивши таким чином підтримку Австро-Угорщині, яка послідувала за своїм союзником 6 серпня 1914 року. Франція розпочала повну мобілізацію на підтримку Росії 2 серпня 1914 року.<ref>{{Cite journal|date=2 серпня 1914|title=Le Président de la République, R. [Raymond] Poincaré et al., 'A La Nation Française'|url=https://www.loc.gov/law/help/digitized-books/world-war-i-declarations/ww1-gazettes/France-doc-3-OCR-SPLIT.pdf|journal=Journal Officiel de la République Française|pages=7053–7054|access-date=26 серпня 2018}}</ref> Зрештою, Перша світова війна призведе до розколу європейського континенту на два великих протилежних союзи; союзні держави, до складу яких в першу чергу входять [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Третя французька республіка|Франція]], [[Російська імперія]], [[Королівство Італія (1861—1946)|Італія]], [[Японська імперія|Японія]], [[Перша Португальська Республіка|Португалія]], [[Королівство Греція|Греція]], [[Сербія]] і [[Королівство Чорногорія|Чорногорія]]; та [[Центральні держави]], до складу яких, в першу чергу, входять [[Німецька імперія]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорська імперія]], [[Османська імперія]] та [[Третє Болгарське царство|Болгарія]].
Стратегія Німеччини щодо війни на два фронти проти Франції та Росії полягала в тому, аби швидко зосередити основну частину своєї армії на Заході, і розгромити Францію протягом 6 тижнів, а потім перекинути сили на Схід до того, як Росія зможе повністю мобілізуватися; Пізніше, даний план став відомий, як [[план Шліффена]].<ref>{{Cite book
|
