Біологічна номенклатура: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення
Немає опису редагування
Рядок 5:
Величезна різноманітність видів рослин (близько 600 тис.) і тварин (близько 1,5 млн), що існують на [[Земля (планета)|Землі]], і ще більша — тих, що існували в минулі [[Геологічна епоха|геологічні епохи]], вимагає чіткого встановлення їхніх наукових назв. З цією метою, на відміну від різноманітних народних назв, що вживались і в науці, в 17-18 століттях почали застосовувати міжнародну біологічну номенклатуру на основі [[латинська мова|латинської мови]]. Велике значення для вироблення її мало запровадження [[біноміальна номенклатура|біноміальної номенклатури]]. Відповідно до міжнародних латинських назв видів рослин, тварин, [[Гриби|грибів]], [[бактерії|бактерій]] та [[археї|архей]], встановлюють біноміальні назви мовами окремих народів, як і назви [[культура (біологія)|культур]].
 
'''Номенклатура''' в біологічній класифікації <ref>{{Cite web|title=nomenclature {{!}} science {{!}} Britannica|url=https://www.britannica.com/science/nomenclature|website=www.britannica.com|accessdate=2021-12-01|language=en}}</ref>- це система найменування організмів. Вид, до якого належить організм, позначається двома словами, назвами роду та виду, які є латинізованими словами, отриманими з різних джерел. Цю систему, яку називають системою біноміальної номенклатури Ліннея, встановив у 1750-х роках КаролКарл Лінней. Після роботи Ліннея відбулося поширення біноміальних назв, оскільки були створені нові види та сформувалися вищі таксономічні категорії, в результаті чого до кінця 19 століття в номенклатурі багатьох груп організмів було багато плутанини. У 20 столітті встановлення правил міжнародними комітетами в галузях зоології, ботаніки, бактеріології та вірусології багато зробило для прояснення ситуації.
 
Всупереч поширеній думці про те, що наукові назви, один раз присвоєні, є фіксованими та універсальними у використанні, постійні дослідження взаємозв’язків організмів та вивчення історії назв у поєднанні з розбіжностями між вченими щодо достовірності певних назв призводять до до деяких добре відомих видів застосовуються кілька назв. Однак міжнародні правила поступово вносять стабільність у таксономію багатьох груп за рахунок мінімізації змін назв, використання стандартних методів встановлення нових назв і функціонування шанованих комітетів для вирішення спорів.