Елліністичний Єгипет: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Erud (обговорення | внесок) |
Erud (обговорення | внесок) →Поліси: доповнення |
||
Рядок 28:
В елліністичному Єгипті, на відміну від [[Імперія Селевкідів|Держави Селевкідів]], поліси не відігравали значної ролі. В усій державі їх було лише три: [[Александрія]], [[Навкратіс]] (стара грецька колонія) і [[Птолемаїда (Кіренаїка)|Птолемаїда]] (заснована Птолемеєм I Сотером). У той же час значущими були давньоєгипетські міста, хоча і не мали самоврядування: [[Мемфіс]], [[Уасет|Фіви]], [[Гермополь]], [[Гераклеополь]] та інші.
Поліси не належали до хори і не входили в управління нома. Громадяни поліса складали міську громаду і об'єднувалися у ''[[Філа|філи]]'' ({{lang-el|Φυλή}} — рід) і ''[[деми]]'' ({{lang-el|Δῆμος}} — народ), подібно до того, як це було у [[Елліністична Греція|Греції]]. У Навкратисі та Птолеммаіде вони обирали раду міста і деяких посадових осіб. В Александрії, тому що вона була столицею, міської ради не було. Це було місто величезного числа національностей: тут жили [[Македонці (греки)|македонці]], [[греки]], [[фракійці]], [[крит]]яни, [[іранці]], вихідці з Малої Азії, [[юдеї]], [[сирійці]] і [[єгиптяни]]. Останні були позбавлені будь-яких політичних прав. Решта ж населення об'єднувалася за етнічною ознакою у ''[[політевма|політевми]]'' ({{lang-el|Πολίτευμα}} — спосіб керування державою, державний устрій), незалежні одна від одної і підлягали лише царській адміністрації. Ступінь їх самоврядування був неоднаковим.
Александрія була найбільшим елліністичним містом, найважливішим центром ремесла і торгівлі у Єгипті. Географ [[Страбон]] писав, що завдяки своєму вигіжному географічному розташуванню Александрія володіє чи не найбільшим у світі ринком. Александрія була відбудована за планом архітектора [[Дейнократ Родосський|Дейнократа Родосського]] і мала [[регулярне планування]]. Місто поділялося на п'ять кварталів. У царському кварталі розташовувалися палац Птолемеїв, театр, [[Александрійський мусейон|Мусейон]], [[Александрійська бібліотека]], гробниця Александра Македонського.
=== Жрецтво ===
Відношення Птолемеїв до [[Жрецтво|жрецтва]] було двояким: з одного боку, самостійність цього класу була дещо спрощена, але в той же час жерці всіляко підтримувалися царями як дуже впливова соціальна сила. З багатьох написів відомо, що Птолемеї дарували безліч земель разом з їхніми доходами місцевим божествам.
На чолі будь-якого храму стояв ''[[архієрей]]'' ({{lang-el|Ἀρχιερεύς}} - верховний жрець, первосвященик), або ''епістат'' ({{lang-el|Ἐπίσταθμος}} - начальник), який представляв місцеве жрецтво при спілкуванні з урядом. Періодично скликалися з'їзди жерців - ''[[синод]]и'' ({{lang-el|Σύνοδος}} - зібрання, збори). За храмами зберігалися особливі права, наприклад, право притулку.
Храми в Єгипті завжди були великими господарськими центрами. Особливо це було помітно в [[Уасет|Фіваїді]], де розташовувалися храм [[Гор]]а в Едфі, храм [[Ісіда|Ісіди]] на острові Філи та інші. Храми володіли певними привілеями в області ремісничого виробництва. Наприклад, правом виробництва [[кунжутна олія|сезамної олії]], що було монополією держави, правом на виготовлення особливих тканин. Жерці отримували грошову допомогу з казни і збирали приношення з віруючих.
=== Законодавство та судівництво ===
Всі сторони господарського та соціального життя в Єгипті регулювалися певними указами та постановами, деякі з яких дійшли до нашого часу. Це, наприклад, постанова [[261 до н. е.]] про [[рабовласництво]] і, так званий, «Податковий статут» [[257 до н. е.]]. Єгипетське елліністичне право являло собою дивовижне переплетення грецького і давньоєгипетського законодавств. Для єгипетського і грецького населення існували різні суди, так само як для полісів та хори. Питання між греками і єгиптянами вирішувалися у загальному судилищі.
== Примітки ==
| |||