Вікіпедія

Період Едо: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 172:
У середині 18 століття місто Едо стало найбільшим японським культурним центром країни, обігнавши традиційні Кіото і Осаку. Культура цього періоду, що сформувалася на основі міських звичаїв Едо, називають «[[Культура Касей|культурою Касей]]».
 
У літературі того часу набули популярності сатиричні вірші [[сенрю]] і [[кьока]]. Мешканці Едо зачитувалися комедійними оповіданнями «[[Токайдотю хідзакуріґе|Подорож пішки по Токайдо]]» [[ДзіппенДзіппенся Сяіку|Дзіппена СяікуІкку]] та «[[Укійобуро|Куртизанська баня]]» [[Сікітей Самба|Сікітея Самби]], що висміювали життя японських простолюдинів. Також, набув визнання розважальний напівфантастичний твір [[Такідзава Бакін|Такідзави Бакіна]] «[[Нансо Сатомі Хаккенден|Переказ про вісім собак Сатомі з півдня Ави]]». У поезії прославилися [[Йосе Бусон]], який також був художником, та [[Кобаясі Ісса]].
 
Театр кабукі, ляльковий театр нінґьо-дзюрурі, комедійні розповіді [[ракуґо]] були на піку своєї популярності. [[Юкаку|Доми куртизанок]] користувались підвищеним попитом. Практично кожен день відбувалися свята присвячені сотням храмів і святилищ міста Едо. Серед простого люду також поширився звичай паломництва до синтоїстського [[Ісе дзінґу|святилища Ісе]] і буддистських храмів Сікоку.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Період_Едо