Стратегічна оборонна ініціатива: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Sdilogo.png|right|thumb|Логотип СОІ]]
'''СОІ''' (''Стратегічна оборонна ініціатива'') — довгострокова програма США по створенню глобальної системи протиракетної оборони з елементами космічних озброєнь, проголошена [[Президент]]ом Р. У. [[Рейган]]ом [[23]] березня [[1983]] року у ході [[холодна війна|"холодної війни"]] з [[СРСР]]. Розмовна назва, а також назва, поширена в [[ЗМІ]] — ''"зоряні війни"'', яка походить від найменування однойменного відомого кінопроекту, що відображало фантастичність програми за своїми цілями та методами їх досягнення. Погрожувала перенесенням військового протистояння в [[космос]], означала відхід від усіх попередніх обмежень стратегічних наступальних озброєнь, передбачала створення науково-технічного відділу для розробки науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт ([[НДДКР]]) з даного питання. Її кінцеві цілі — завоювання панування в космосі, створення протиракетного «щита» США для надійного прикриття всієї території Північної Америки за допомогою розгортання кількох ешелонів ударних космічних озброєнь, здатних перехоплювати і знищувати балістичні ракети і їх бойові блоки на всіх ділянках польоту. Недоліком програми було те, що вона вимагала роз"яснень, які влада США так і не опублікувала. Як наслідок, вона створила в країні атмосферу страху перед "космічним злом". Згодом скасована Президентом [[Клінтон]]ом. У відповідь на прийняття СОІ, СРСР припинив будь-які переговори щодо роззброєння, а в [[1984]] році разом з іншими комуністичними країнами бойкотував [[Олімпійські ігри]] в [[Лос-Анджелес]]і.
 
Основні елементи такої системи передбачалося базувати в космосі. Для поразки великого числа цілей (декількох тисяч) протягом декількох хвилин в ПРО за програмою СОІ передбачалося використання активних засобів ураження, заснованих на нових фізичних принципах, у тому числі променевих, електромагнітних, кінетичних, надвисокочастотних, а також нового покоління традиційного ракетної зброї «земля -космос »,« повітря-космос ».
 
Досить складними є проблеми виведення елементів ПРО на опорні орбіти, розпізнавання цілей в умовах перешкод, збіжності променевої енергії на великих відстанях, прицілювання по високошвидкісних маневруючому цілям і багато інших. Таким глобальним макросистемах, як ПРО, які мають складну автономну архітектуру і різноманіття функціональних зв'язків, притаманні нестабільність і здатність до самозбудження від внутрішніх несправностей і зовнішніх збурюючих факторів. Можливе в цьому випадку несанкціоноване спрацювання окремих елементів космічного ешелону системи ПРО може бути розцінено іншою стороною як підготовка до удару і може спровокувати її на попереджувальні дії.
 
Роботи за програмою СОІ принципово відрізняються від видатних розробок минулого - таких, як, наприклад, створення атомної бомби ( «Манхеттенський проект») або висадка людини на Місяць (проект «Аполлон»). При їх вирішенні автори проектів долали досить передбачувані проблеми, зумовлені лише законами природи. При вирішенні проблем з перспективної ПРО автори будуть змушені вести боротьбу також і з розумним супротивником, здатним до розробки непередбачуваних і ефективних контрзаходів.
 
Аналіз можливостей СОІ показав, що така ПРО не вирішила в повному обсязі завдання захисту території США від балістичних ракет і виявилася стратегічно недоцільною та економічно марнотратною. Крім того, саме по собі розгортання ПРО за програмою СОІ, безсумнівно, ініціювало гонку стратегічних наступальних озброєнь з СРСР.
 
==Джерела==