Геноцид: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м виправлення дат
Рядок 180:
[[Слободан Милошевич]], як колишній президент Сербії і Югославії, був найстаршим політичним діячем, що постав перед судом в МТКЮ. Він помер 11 березня 2006 в ході судового розгляду, де він був звинувачений у геноциді або співучасті в геноциді на територіях в межах Боснії і Герцеговини, тож вирок не був ухвалений. У 1995 році МТКЮ видав ордер на арешт боснійських сербів [[Радован Караджич|Радована Караджича]] і [[Ратко Младич]]а на підставі кількох звинувачень, включаючи геноцид. 21 липня 2008 Караджич був заарештований в Белграді, на даний час він в Гаазі, де його судять і за інші злочини.<ref>{{cite news|author=Staff |date=5 November 2009 |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7521347.stm |title=Q&A: Karadzic on trial |publisher=BBC News |accessdate=28 January 2010}}</ref> Ратко Младич був заарештований 26 травня 2011&nbsp;р. сербською спеціальною поліцією в Лазарево, Сербія.<ref>{{cite news|author=Staff |date=26 May 2011 |url=http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-13561407 |title=Q&A: Ratko Mladic arrested: Bosnia war crimes suspect held |publisher=BBC News |accessdate=28 May 2011}}</ref>
 
<gallery widths="180" heights="180">
Srebrenica massacre memorial gravestones 2009 1.jpg|Кладовище в Сребрениці-Потокар&nbsp;— Меморіал і цвинтар жертв Геноциду
Boy at 2006 Srebrenica funeral.jpg|Хлопчик, біля могили протягом похорони жертв геноциду (2006)
Рядок 194:
До цього часу МКТР закінчив дев'ятнадцять розслідувань і визнав винними двадцять сім обвинувачених. Станом на 14 грудня 2009 року ще двоє людей були звинувачені і засуджені за свої злочини. Ще двадцять п'ять чоловік все ще перебувають під судовим слідством. Двадцять одна людина очікує суд під вартою, ще двоє додалися 14 грудня 2009&nbsp;р. Десять людей досі перебувають на волі.<ref>These figures need revising they are from the [[ICTR]] page which says see [http://www.ictr.org/ www.ictr.org]</ref> Перший судовий процес, над Жан-Полем Акайесу, почався в 1997&nbsp;р., а вже в жовтні 1998 року Акайесу був засуджений до довічного ув'язнення, а Жан Камбанда (тимчасовий прем'єр-міністр), визнав себе винним.
 
<gallery widths="180" heights="180">
Genocide Victims Rwanda Photo by Sascha Grabow.jpg|Жертви геноциду в Руанді
Nyamata Memorial Site 13.jpg|Жертви геноциду в Руанді
Рядок 228:
Між деякими юристами-міжнародниками і камбоджійським урядом виникали розбіжності з приводу того, чи мають  бути піддані Трибуналу які-небудь інші люди.<ref name=Buncombe/>
 
<gallery widths="180" heights="180">
Photos of victims in Tuol Sleng prison (2).JPG|Кімнати музею Туол Сленг містять тисячі фотографій, зроблених червоними кхмерами, які фотографували своїх жертв
Skulls from the killing fields.jpg|Черепи в Чуенг Ек
Рядок 242:
Стосовно української людності політика геноциду й етноциду активно здійснювалася у [[XX ст.]] Ознаки геноциду мають дії урядів різних країн стосовно кримських татар, українських німців, українських поляків, українських циган, українських греків, українських болгар, українських росіян. Але наймасовішим було вбивство голодом етнічних українців [[СРСР]] (в [[УРСР]] та [[РРФСР]]) у 1932—1933 роках. Це тривалий час замовчувалося і не визнавалося. Тепер про нього більше дізналися широкі верстви українського суспільства. [[Голодомор]] поволі визнається іншими націями саме геноцидом. Інший геноцид на території [[Європа|Європи]], що призвів до масових жертв, вчинено стосовно євреїв, зокрема українських євреїв. Він відбувався в інший спосіб (розстріл, спалення) і відомий як «[[голокост]]». Отже, обидва наймасовіші геноциди у [[Європа|Європи]] [[XX ст.]] відбувалися на території сучасної України стосовно українських громадян (української нації)<ref>''Чирков О.'' '''Геноцид стосовно українців''' // [[Український геополітичний словник]].&nbsp;— К.: «МП Леся», 2010.&nbsp;— 531 с.</ref>.
 
Сучасна [[Росія|Російська Федерація]] (на відміну від [[Польща|Польщі]] та ще деяких країн) не визнає Голодомор як геноцид українського народу. Більшість [[Історіографія|історіографій]] різних держав не визнають цього статусу також<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-59260026#:~:text=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%BC%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2%2016,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%92%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0.|title="Голодомор визнали геноцидом українців 16 держав: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава".}}</ref>, вказуючи на злочинність дій радянської влади в рамках форсованої колективізації, але також і на відсутність доказів свідомого та цілеспрямоіваного знищення більшовиками українського села<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/en/article/close/holodomor-1932-33-genocide-gaps-thevidential-basis|title=Kulchytsky, Stanislav (6 March 2007). "Holodomor of 1932–33 as genocide: gaps in the evidential basis"}}</ref><ref>{{Cite news|title=Legacy of famine divides Ukraine|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/6179818.stm|date=2006-11-24|accessdate=2022-01-19|language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20080615015541/http://www.expressnews.ualberta.ca/article.cfm?id=7176|title=The great famine debate goes on...}}</ref>.
Сучасна [[Росія|Російська Федерація]] (на відміну від [[Німеччина|Німеччини]] й [[Польща|Польщі]]) не визнає злочинних дій уряду [[СРСР|Радянського Союзу]] стосовно українців. Антиукраїнська політика в різних суспільно-політичних умовах за різних міжнародно-політичних обставин проявляється по-різному: раніше&nbsp;— у цілеспрямованій організації голодомору, тепер&nbsp;— в його невизнанні.<ref>''Чирков О.'' '''Геноцид''' // [[Україна-етнос (довідник)|Україна-Етнос]]: Науковий понятійно-термінологічний словник-довідник з етнологічних та дотичних до них проблем українознавства / НДІУ. Фігурний Ю. С. та ін.&nbsp;— К., 2006.&nbsp;— С. 51.</ref>.
 
== Коріння геноциду ==