Союз Радянських Соціалістичних Республік: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 115:
Коріння Радянського Союзу сягає [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту 1917 року]], коли [[більшовики|"більшовики"]] – радикальна фракція [[Російська соціал-демократична робітнича партія|Російської соціал-демократичної робітничої партії]] на чолі з [[Ленін Володимир Ілліч|Володимиром Леніним]] – скинули [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]] [[Російська республіка|Російської республіки]], який [[Лютнева революція|раніше замінив]] [[Російська імперія|монархію]]. Більшовики створили [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російську Радянську Республіку]],{{efn|Пізніше перейменовану на Російську Соціалістичну Федеративну Радянську Республіку (1918) та Російську Радянську Федеративну Соціалістичну Республіку (1936).|name=|group=}} розпочавши [[Громадянська війна в Росії|громадянську війну]] між більшовицькою [[Червона армія|Червоною армією]] та багатьма антибільшовицькими силами по всій колишній імперії, серед яких найбільшою фракцією була [[Біла армія]]. Згубний відвабний ефект війни та політика більшовиків призвели до 5 мільйонів смертей під час [[Голод на Поволжі (1921—1922)|голоду 1921-1922 років]] на [[Надволжя|Поволжі]] та Півдні України. Червона армія розширювалась і допомагала місцевим комуністам у захопленні влади, встановлюючи так звані [[рада|ради]], пригнічуючи своїх політичних опонентів та непокірних селян через політику [[Червоний терор|червоного терору]] та [[Воєнний комунізм|воєнного комунізму]]. У 1922 році комуністи перемогли, утворивши Радянський Союз з об’єднанням [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російської]], [[Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|Закавказької]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української]] та [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруської]] республік. Розпочата Леніним [[нова економічна політика]] призвела до часткового повернення [[Вільний ринок|вільного ринку]] та [[Приватна власність|приватної власності]], що призвело до періоду економічного підйому.
 
Після смерті Леніна в 1924 році та короткої боротьби за владу, [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосип Сталін]] прийшов до влади в середині 1920-х. Сталін пригнічував політичну опозицію під час свого правління всередині [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністичної партії]], почав дотримуватись державної ідеології [[Марксизм-ленінізм|марксизму – ленінізму]], завершив нову економічну політику, започаткувавши централізовану планову економіку. Як результат, країна пережила період [[Індустріалізація СРСР|бурхливої індустріалізації]] та [[Колективізація в СРСР|примусової колективізації]], що призвело до значного економічного зростання, а також до організованого [[Комуністична партія Радянського Союзу|ВКП(б)]] [[Голод у СРСР (1932—1933)| голоду 1932–1933 років]] та розширило систему таборів [[ГУЛАГ]], засновану ще 1918 року. Сталін також розпалював політичну параною й організував [[Великий терор]] з метою усунення своїх політичних супротивників шляхом масового свавільного арешту великої кількості людей (військових керівників, членів Комуністичної партії, [[КомінтернКомуністичний інтернаціонал|Комінтерну]]у та простих громадян), яких потім відправляли до «виправно-трудових» таборів або засуджували до смертної кари.
 
23 серпня 1939 року після невдалих зусиль сформувати антинацистський союз із західними державами на умовах керівництва СРСР,<ref>{{Cite web|url=https://www.wsj.com/articles/stalin-first-tried-to-resist-hitler-with-great-britain-11589838192|title=Stalin 'planned to send a million troops to stop Hitler if Britain and France agreed pact'|last=Holdsworth|first=Nick|date=|website=The Wall Street Journal|publisher=|language=англійською|accessdate=12 жовтня 2020}}</ref> була підписана [[Пакт Молотова — Ріббентропа|угода про ненапад з нацистською Німеччиною]]. Після [[Польська кампанія (1939)|початку Другої світової війни]] формально нейтральний СРСР вдерся та анексував території кількох східноєвропейських держав, включаючи [[Радянське вторгнення до Польщі|Східну Польщу]] та [[Радянська окупація балтійських країн (1940)|балтійські країни]]. У червні 1941 році [[Операція «Барбаросса»|німці вдерлися до СРСР]], відкривши [[Німецько-радянська війна|найбільший і найкривавіший театр війни в історії]]. Зрештою, радянські війська [[Битва за Берлін|захопили Берлін]] та СРСР за допомогою союзників [[День Перемоги|виграв Другу світову війну в Європі]] 9 травня 1945 року. Держави, які захопила Червона армія, стали [[Сателіт (політика)|сателітами]] СРСР і були приєднані до [[Східний блок|Східного блоку]]. [[Холодна війна|"Холодна війна"]] від 1947 року полягала у протистоянні Східного блоку [[Західний блок|Західному блокові]], який у 1949 році об'єднався в [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]].
Рядок 121:
Після смерті Сталіна в 1953 році під керівництвом [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] розпочався період, відомий як [[десталінізація]] та [[хрущовська відлига]]. Країна швидко розвивалася, оскільки мільйони селян були переселені до індустріальних міст. СРСР виграв [[космічні перегони]] з [[Перший штучний супутник Землі|першим в історії штучним супутником]] і [[Восток-1|першим космічним польотом за участю людини]]. 1970-ті характеризувались короткою розрядкою відносин зі [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами]], однак напруження відновилося, коли Радянський Союз [[Війна в Афганістані (1979—1989)|розпочав війну в Афганістані 1979 року]]. Війна виснажила економічні ресурси Союзу, серед іншого внаслідок надання Сполученими Штатами військової допомоги бійцям [[Моджахед|моджахедам]].
 
У середині 1980-х останній радянський лідер [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайло Горбачов]] прагнув реформ та лібералізації економіки шляхом проведення політики [[Політика гласності|гласності]] та [[Перебудова|перебудови]] ({{lang-ru|перестройка}}). Метою було збереження Комуністичної партії при одночасному припиненні [[Період застою|економічної стагнації]]. [[Період застою|Холодна війна]] закінчилася під час його перебування на посаді, і 1989 року радянські сателіти Східної Європи скинули свої комуністичні режими. Це призвело до виникнення сильних націоналістичних і сепаратистських рухів всередині самого СРСР. Центральна влада ініціювала [[Всесоюзний референдум про збереження СРСР|референдум]], який бойкотували республіки Балтії, Вірменія, Грузія та Молдова — в результаті чого більшість громадян-учасників голосували за збереження Союзу як [[СоюзНовий Сувереннихсоюзний Державдоговір|оновленої федерації]]. У серпні 1991 року консервативні кола Комуністичної партії здійснили невдалу спробу [[Серпневий путч|державного перевороту]]. Російський президент [[Єльцин Борис Миколайович|Борис Єльцин]] відіграв важливу роль у боротьбі з путчистами, що призвело до заборони Комуністичної партії. 25 грудня 1991 року Горбачов пішов у відставку, і в результаті розпаду Радянського Союзу виникло 12 незалежних пострадянських держав. [[Росія|Російська Федерація]] (раніше [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська РФСР]]) оголосила себе правонаступником СРСР.
 
Країна мала другу за величиною економіку у світі та найбільшу у світі армію.<ref name="GDPinfobox1990">{{cite book
|url=http://www.theodora.com/wfb/1990/rankings/gdp_million_1.html
|title=GDP – Million 1990
Рядок 138:
|archive-date=9 лютого 2015
|url-status=live
}}</ref><ref>Scott and Scott (1979) ст. 305</ref><ref>{{cite web|url=https://www.ctbto.org/specials/testing-times/30-october-1961-the-tsar-bomba|title=October 30, 1961 – The Tsar Bomba: CTBTO Preparatory Commission|access-date=29 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20160319201753/http://ctbto.org/specials/testing-times/30-october-1961-the-tsar-bomba/|archive-date=19 березня 2016|url-status=live|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref>. СРСР був однією із п’яти [[Список країн, що володіють ядерною зброєю|держав, які володіли ядерною зброєю]]. Країна була постійним членом [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], а також членом [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки та співробітництва в Європі]], [[Всесвітня федерація профспілок|Всесвітньої федерації профспілок]] та провідним членом [[Рада економічної взаємодопомоги|Ради економічної взаємодопомоги]] та [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]].
 
== Назва ==