Яхія Олександр: відмінності між версіями

[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Otheruses|Ях'я (значення)}}
{{Особа}}
'''Яхія Олександр''' (близькобл. [[23 березня]] [[1585]]<ref>{{Cite web|url=https://books.google.ru/books?id=cSZBAQAAIAAJ|title=Modern history abstracts, 1450-1914|date=ABC-CLIO. — Т. 47. — С. 280.}}</ref><ref>Kosovo, A Short History (1998), Noel Malcolm -- Harper Perennial - pp. 121 - 122. ISBN 978-0-06-097775-7</ref>—[[1649]]<ref>{{Cite web|url=https://books.google.ru/books?id=_FMZQQAACAAJ|title=Malcolm, 2002|date=p. 1648124.}}</ref>) — турецький авантюрист, самозванець, видавав себе за представника султанського роду [[Османи|Османів]]. Претендент на турецьке султанство під час Босфорської війни <ref>[http://rikonti-khalsivar.narod.ru/Bosfor8.htm Глава VII «Константинопольский» поход Яхьи // ''В.Королев.'' Босфорская война‎]</ref>.
 
== Біографічні відомості ==
Мав турецько-грецького походження, його мати&nbsp;— [[грекиня]], православна, а відтак мав підтримку грецького населення [[Константинополь|Константинополя]]<ref>[http://pidruchniki.ws/00000000/istoriya/oleksiy_shafran_polkovnik_otaman_zaporizkih_donskih_kozakiv Олексій Шафран, полковник, отаман запорізьких і донських козаків.]</ref>. Загалом, мав на меті зруйнувати [[Османська імперія|Османську імперію]] та очолити нове Грецьке царство <ref>{{Cite web |url=http://libfree.com/121864551_politologiyavidnosini_ukrayinskih_kozakiv_krimskim_hanstvom_turechchinoyu.html |title=Відносини українських козаків із Кримським ханством і Туреччиною, Зовнішня політика України - ''Кучик О.С.'' Бібліотека українських підручників |accessdate=16 серпня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130516093822/http://libfree.com/121864551_politologiyavidnosini_ukrayinskih_kozakiv_krimskim_hanstvom_turechchinoyu.html |archivedate=16 травня 2013 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Видавав себе за сина турецького султана [[Мурад ІІІ|Мурада ІІІ]] (помер в січні 1595) і грекині Єлени з [[Візантія|візантійської]] імператорської династії Комнинів[[Комніни|Комніних]]. ВідЗа 1603&nbsp;р.власними активнийсловами, організаторбув антиосманськоїврятований християнськоїматір'ю коаліціїтим, що вони разом втекли з [[Топкапи]], коли помер батько Яхії і в Західній[[Стамбул|столицю]] Європі.мав Вприїхати Європістарший бувсин відомийМурада якІІІ «Олександер— [[Мехмед III|Мехмед]], графякий Чорногорський».стратив Увсіх 1620своїх рокахбратів зробивзгідно спробу[[Закон організуватиФатіха|закону військовуФатіха]]<ref>Kosovo, коаліціюA протиShort ТуреччиниHistory (1998), доNoel якоїMalcolm входили-- бHarper запорозькіPerennial та- донськіpp. 121 - 122. ISBN 978-0-06-097775-7</ref><ref><abbr>(en)</abbr> James P. козакиKrokar, військові"Maps силиin претендентаthe наService кримськийof престолan [[ШагінAnti-Гірей|ШагінOttoman Crusade", ''Imago Mundi'' '''60''':1:23-Гірея]]38 (2008) <small>JSTOR:40234115</small> p.29</ref>.
 
Від 1603&nbsp;р. активний організатор антиосманської християнської коаліції в Західній Європі. В Європі був відомий як «Олександер, граф Чорногорський». У 1620 роках зробив спробу організувати військову коаліцію проти Туреччини, до якої входили б запорозькі та донські козаки, військові сили претендента на кримський престол [[Шагін-Гірей|Шагін-Гірея]].
У 1624-25 побував у Києві в митрополита [[Йов (Борецький)|Й. Борецького]] та на Запоріжжі, де пробував схилити козаків до походу на [[Стамбул]]. Деякий час жив на Запорожжі. На початку 1625 з метою залучити до цього плану Московію Й. Борецький вислав до царя Михайла Федоровича козацьке посольство, у складі якого був і посланець Я. Марко Македонянин. Після невдачі козацького посольства до Москви (цар не погодився приєднатись до антитурецької коаліції) Яхія, очевидно, відмовився від свого плану й через [[Путивль]], [[Мценськ]] і [[Архангельськ]] виїхав за кордон. В подальшому був активним учасником організації антитурецької коаліції. Найбільшу підтримку отримав з боку північно-італійських монархів. Часто перебував на Балканах з метою організації антиосманських повстань. Під час останнього відвідування Балкан восени 1648&nbsp;р. був поранений і помер.
 
У 1624-25 побував у Києві в митрополита [[Йов (Борецький)|Й. Борецького]] та на Запоріжжі, де пробував схилити козаків до походу на [[Стамбул]]. Деякий час жив на Запорожжі. На початку 1625 з метою залучити до цього плану Московію Й. Борецький вислав до царя Михайла Федоровича козацьке посольство, у складі якого був і посланець Я. Марко Македонянин. Після невдачі козацького посольства до [[Москва|Москви]] (цар не погодився приєднатись до антитурецької коаліції) Яхія, очевидно, відмовився від свого плану й через [[Путивль]], [[Мценськ]] і [[Архангельськ]] виїхав за кордон. В подальшому був активним учасником організації антитурецької коаліції. Найбільшу підтримку отримав з боку північно-італійських монархів. Часто перебував на Балканах з метою організації антиосманських повстань. Під час останнього відвідування Балкан восени 1648&nbsp;р. був поранений і помер.
 
== Див.також ==