Татуювання: відмінності між версіями

Татуюванням в Стародавній час займалися різні світлошкірі племена. Татуювання могли відображативідбивати належність до певної особливої групи, наприклад воїнів, або положення в сім'ї, як у японських народностей. Серед європейських народів, і, до речі, [[Слов'яни|слов'ян]], татуювання було дуже поширене як метод прикраси свого тіла. Але через вплив християнства татуювання надовго стало «ізгоєм» (приблизно до ХІІІ ст.)

Перелік найцікавіших позначень татуювань, які у минулому застосовувалися на території Західної Європи: «signum» і «stigma» — ці слова відомі з літератури Стародавнього Риму, слово «stygmat» зустрічається в [[Біблія|Біблії]], виданій Лютером в [[1534]] році, «grafism» — у Дж. Казанови. «hieroglif» — так писав в «Весіллі Фігаро» П. О. Бомарше. Слова «знак», «відбиток» зустрічаються в романі знедолені «Люди» [[Гюго Віктор|В.Гюго]]. Окрім цих термінів аж до кінця XVIII століття на території Західної Європи досить широко уживалося назви: «вирізаний малюнок» і французький термін «piquage», автором якого був маркіз Л. де Монкальм (1712–1759), особисто знайомий іззі звичаями тодішніх індіанців Канади. А загалом на європейському континенті татуйованих найчастіше позначали словом «розфарбований» або «відмічений пунктиром». Голландці називали процес татуювання «prikschildern» або «stechmalen», що в перекладі означає «малювання наколюванням». Англійці вживали слова «punctures» і «punctation», іспанці — «pintados».

Після використання терміну «татуювання» Куком, він не відразу був прийнятий, як основний по відношенню дощодо одного і того ж способу прикраси тіла, у різних народів земної кулі. Спочатку слово «татуювання» пов'язувалося з процедурою, що виконується на Таїті.

У нинішньому сенсі термін «татуювання» поступово розповсюджувався в більшості європейських держав, пристосовуючись до різних мов і заповнюючи нішу в лексиці точним позначенням предмету, про який йде мова. Саме ж поняття «татуювання», яке охоплювало вже всі різновиди даногоцього явища у всьому світі, вперше потрапило до «Словника медицини», підготовленого бельгійцем П. Ністеном в 1856 році. Потім [[Еміль Літтре]] ввів його у «[[Словник французької мови (Літтре)|Великий словник французької мови]]».