Канторович Леонід Віталійович: відмінності між версіями

Російський економіст Леонід Віталійович Канторович народився [[19 січня]] [[1912 ]] р. в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] в сім'ї лікаря[[лікар]]я. Математичні здібності, виявлені змалку, допомагають йому в 14 років вступити до [[Ленінградський університет|Ленінградського університету]], який закінчує в 1930  р. Навчаючись в аспірантурі фізико-математичного факультету, одночасно викладає математику у вищих навчальних закладах Ленінграда. Стає професором[[професор]]ом у [[1934 ]] р., а через рік отримує ступінь доктора фізико-математичних наук. Професором Ленінградського університету працював до 1960  р.

У 1938  р. вченого запросили на роботу консультантом лабораторії Ленінградської фанерної фабрики. Результатом цієї роботи стала праця «Математичні методи організації й планування виробництва» ([[1939]]), де Канторович заклав основи теорії оптимального виробничого планування й [[лінійне програмування|лінійного програмування]].

Канторович - — першовідкривач лінійного програмування у світовій науці. У книжці «Економічний розрахунок найкращого використання ресурсів» ([[1959]]) застосував власну теорію лінійного програмування для дослідження широкого кола проблем планування.

Разом з В.  Німчиновим засновує в [[1958 ]] р. Лабораторію із застосування [[статистика|статистичних]] і математичних методів у [[економіка|економіці]]. Того ж року Канторовича обирають [[член-кореспондентомкореспондент]]ом, а в 1964  р. - — дійсним членом [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]].

* Восени 1960  р. разом з групою математиків і економістів переїжджає до Новосибірська[[Новосибірськ]]а, де в [[Сибірське відділення Академії наук СРСР|Сибірському відділенні Академії наук СРСР]] керує відділом економіко-математичних методів, одночасно працюючи професором [[Новосибірський університет|Новосибірського університету]].

З 1971  р. Канторович — - завідуючийзавідувач проблемноюпроблемної лабораторієюлабораторії в [[Інститут управління народним господарством|Інституті управління народним господарством]] ([[Москва]]). Протягом багатьох років очолював створену цим органом спеціальну раду. Входив до складу різних комісій з переробки методики оцінки економічної ефективності нової [[техніка|техніки]], [[ціноутворення]], [[матеріально-технічне постачання|матеріально-технічного постачання]], брав участь у роботі комісій [[Держплан СРСР|Держплану СРСР]] тощо.

За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів Леоніду Канторовичу та Тьяллінгу Купмансу в [[1975 ]] р. було присуджено [[Нобелівська премія|Нобелівську премію]]. Л. Канторович серед усіх Нобелівських лауреатів - — єдиний професійний математик.

Помер [[7 квітня]] [[1986 ]] р.