Нагара-Мару: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {|{{Картка судна <!-- комерційні судна --> |підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису --> |відображення назви= <!-- ключі: none, ital; або назва статті із розміткою --> }} {{Картка судна (зображення) |зображення судна= |розмір зображення судна= |підпис зображення=... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 81:
'''Нагара-Мару (Nagara Maru)''' – транспортне судно, яке під час Другої Світової війни прийняло участь у операціях японських збройних сил в Бірмі та на Соломонових островах.
Примітки▼
== Передвоєнна історія ==
Судно спорудили в 1934 році на верфі Yokohama Dock на замовлення компанії Nippon Yusen Kaisha.<ref>{{Cite web|url=https://www.wrecksite.eu/wreck.aspx?143936|title=Nagara Maru (+1942)}}</ref>
1 червня 1940 судно перебувало у французькому порту Марсель, де зазнало певних пошкоджень від розривів бомб під час авіанальотів німецьких ВПС.
19 вересня 1941-го судно реквізували для потреб Імперської армії Японії.
== Операція у Бірмі ==
17 лютого 1942-го Нагара-Мару та ще 5 суден полишили порт Муцуре (острів Хонсю), маючи на борту частину 56-ї піхотної дивізії. Невдовзі вони досягнули В’єтнаму, а 20 лютого вийшли з бухти Камрань та 22 лютого прибули до Сінгори (10-й малайский конвой підкріплень, 10th Malaya Reinforcement Convoy).
15 березня Нагара-Мару прибуло до Сінгапуру, звідки вийшло 19 березня 1942-го разом зі ще 31 судном у напрямку Бірми. 25 березня цей загін, який перевозив все ту ж 56-ту піхотну дивізію, прибув до головного бірманського міста Рангуну та почав висадку військ.
== Рейс з військовополоненими ==
11 серпня 1942-го судно вийшло з Маніли, маючи на борту дещо менше за дві сотні американських військовополонених. 14 серпня Нагара-Мару досягнуло порту Такао на Формозі (наразі тайванський Гаосюн), де за пару днів передало бранців на каботажне судно.
== Конвой до Рабаулу ==
29 вересня 1942-го Нагара-Мару, яке мало на борту шість сотень британських військовополонених, полишило Сінгапур разом зі ще 3 суднами. 4 жовтня вони прибули до Белавану на Суматрі, де завантажили військовослужбовців Імперської армії та невдовзі вирушили у складі конвою до Рабаулу – головної передової бази японців у архіпелазі Бісмарку, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. На той час вже два місяці йшла важка битва за Гуадалканал і в регіон прибувало численні японські конвої з військами та озброєнням.
19 жовтня конвой прибув до острова Нова Британія.
== Участь у битві за Гуадалканал ==
На початку листопада Нагара-Мару задіяли у наймасштабнішій операції з доставки підкріплень на Гуадалканал, і 6 листопада судно разом зі ще 8 транспортами вирушило з Рабаулу під охороною різноманітних ескортних кораблів – торпедного човна [[Хійодорі]], мінного загороджувача Ширатака, тральщика W-15 та мисливця за підводними човнами CH-16. Вранці 8 листопада цей конвой прибув на якірну стоянку Шортленд – прикриту групою невеликих островів Шортленд акваторію біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались легкі бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів. При цьому з Нагара-Мару висадили 577 військовополонених, котрі мали споруджувати аеродром (всі вони в подальшому загинули).
12 листопада судна з військами полишили Шортленд, проте невдовзі повернулись назад на тлі повідомлень про жорстоку битву надводних кораблів біля району висадки. У другій половині дня 13 листопада 11 транспортів, розділених на два ешелона, знову рушили з району Шортленд до Гуадалканалу. Нагара-Мару мав на борту дві роти 230-го піхотного полка та медичний підрозділ 38-ї піхотної дивізії і належав до більш швидкого першого ешелону, котрий мав висадити доправлених вояків біля Тассафаронгу. Транспорти супроводжували 11 есмінців, а повітряне прикриття надавали літаки базової авіації та гідролітаки з бази у Шортленді.
Судна завершували прохід між островами Нова Джорджія та Санта-Ісабель і наближались до Гуадалканалу, коли невдовзі після опівдня 14 листопада почались удари американської авіації. У першому ж нальоті Нагара-Мару було поцілене та затонуло, при цьому з нього (а також потопленого у тій же атаці [[Канбера-Мару]]) змогли зняти 1500 осіб.
Можливо також відзначити, що за підсумками операції японці втратили всі 11 транспортів, хоча частину бійців і вдалось висадити на Гуадалканалі (так само загинули і обидва залучені лінійні кораблі).<ref>{{Cite web|title=Japanese Army Auxiliary Transports|url=http://www.combinedfleet.com/NagaraM_t.htm|website=www.combinedfleet.com|accessdate=2021-12-07}}</ref>
▲== Примітки ==
{{reflist}}
{{Кораблі Японії втрачені у кампанії на Соломонових островах}}
| |||