Вікіпедія

Кушнір Андрій Васильович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м виправлення дат
Рядок 20:
Він почав писати олією/олійними фарбами в 1980 році і швидко прогресував, щоб малювати пейзажі технікою [[пленер]] (фр. en plein air - відкрите повітря). Юний художник був самоуком, але у той же час навчався з художниками Майклом Френсісом і Мішель Мартін Тейлор.
 
Він розробив свій власний стиль - натуралістичний реалізм, і працював, в основному, просто неба , в будь-яку пору року і незалежно від погоди<ref>"Картини художника Андрія Кушніра в C&O Canal,” Leaves Magazine, Vol. 79, № 5, вересень / жовтень 1998 р., ст. 3 та 11; Анна Герасимос, “Font of Inspiration,” Washington Times, Metropolitan Life Section, 4 жовтня, 1999 р., ст. С4; http://www.highbeam.com/doc/1G1-55996725.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160409134110/https://www.highbeam.com/doc/1G1-55996725.html |date=9 квітеньквітня 2016 }}, доступний на 1 вересня 2015 р.; Саллі Пфотз, “A Poetic Summary,” élan Magazine, квітень 2008 р., ст.62-65; Джим Магнер, “Artist Profile: Andrei Kushnir,” Art and the City, Hill Rag, серпень 2006 р., ст. 94.</ref>.
У 1980-х, його твори були показані на площі експонатів у Вашингтоні<ref>“Potomac Fever,” HILL RAG, листопад 1998 р., ст. 11; “Apolitical ‘Potomac Fever’”, Roll Call, 22 жовтня, 1998 р., ст. 23; “En Plein Air,” Montgomery Gazette, 10 липня, 1998 р., ст. С-7;</ref>.
У 1990-ті роки, Кушнір став показувати свою роботу на національному рівні. Він був обраний “Signature Member of the National Oil and Acrylic Painters Society”<ref>NOAPS Signature Artists List, http://www.noaps.org/html/signature_artists.html{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} доступно на 9 травня 2015 р.;</ref> членом Клубу Салмагунді, Нью-Йорк<ref>Профілі користувачів, http://www.salmagundi.org/members/index.cfm, доступно на 9 травня 2015 р.;</ref>, товариством художників-пейзажистів Вашингтону<ref>http://www.wslp.org/WSLPartists.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150907091912/http://www.wslp.org/WSLPartists.html |date=7 вересеньвересня 2015 }}, доступно на 9 травня 2015; дивитися також http://www.outdoorpainter.com/news/100-years-the-washington-society-of-landscape-painters.html{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} доступно на 13 травня 2015 р.</ref>, і був обраний в журі “Official U.S. Coast Guard Artist”<ref>“Exhibition Catalog,” New Additions to the Coast Guard Art Program Collection, COGAP 2003 р., 25 червня, 2003 р., ст. 11.
</ref>.
[[File:Kusnnir 3909.jpg|thumb|"Celebrating the 50th Anniversary of the Taras Shevchenko Monument,
Рядок 35:
</ref>.
 
Андрію Кушніру сприяла мальовнича краса річки Потомак протягом всієї своєї кар'єри як художника. Він був засновником школи художників річки Потомак, яка організовувала виставки для групи в музеї “Sandy Spring”, бібліотеці Американського університету та “Американській картинній галереї образотворчого мистецтва”, останні два у Вашингтоні, округ Колумбія<ref>Виставки, Maine Antique Digest, червень 2008 р., ст. 31В “Galleries and art spaces” section, Weekend, Washington Post, 30 липня, 2010 р. ст. 38; February Calendar, ”Modern Painters, Potomac River School,” Washington Woman Online, доступне в http://www.washingtonwoman.com/articles/1002/calendar.shtml {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100522061712/http://washingtonwoman.com/articles/1002/calendar.shtml |date=22 травеньтравня 2010 }}, 13 лютого 2010 р.</ref>.
 
Музей “The Sandy Spring”, Сенді Спрінг, Меріленд, опублікував ілюстрований каталог про групу Кушніра із спілки художників річки Потомак<ref>Музей “The Sandy Spring”, Potomac River School, Lyrical Modern American Landscape Paintings (Washington, DC; American Painting Press, 2009 р.), ISBN 978-0-9841837-0-8</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кушнір_Андрій_Васильович