Пікові потреби: відмінності між версіями

* Електростанції з базовим навантаженням: [[Атомна електростанція|атомні електростанції]], проточні електростанції, [[Теплова електростанція|вугільні електростанції]] (у Німеччині для прикладу, електростанції, що працюють на [[Буре вугілля|бурому вугіллі]], виробляють електроенергію для базового навантаження, а на [[Кам'яне вугілля|кам’яному вугіллі]] – переважно для середнього навантаження) працюють цілодобово на повну потужність, наскільки це можливо. Вони можуть виробляти електрику відносно дешево, але регулювати їх можна лише повільно. У разі збоїв таких електростанцій, запасна потужність має бути доступною в короткий термін, доки інші електростанції не зможуть взяти на себе виробництво електроенергії. Це не завжди можливо, особливо у разі незапланованих відмов більших [[Енергоблок|енергоблоків]].<ref>{{Cite news|title=Regionalverband Nord - Tagung am 27./28. Februar 2017 in Hamburg|url=http://dx.doi.org/10.1002/lemi.201870104|work=Lebensmittelchemie|date=2018-02|accessdate=2021-11-29|issn=0937-1478|doi=10.1002/lemi.201870104|pages=12–16|volume=72|issue=1}}</ref>

* Електростанції середнього навантаження (наприклад, [[Вугільна електростанція|вугільні електростанції]], газові та парові електростанції комбінованого циклу) змінюють свою потужність відповідно до передбачуваного попиту на електроенергію згідно раніше встановленого добового графіка. У них середні витрати на виробництво електроенергії та ними можна керувати у широкому діапазоні потужності, але регулювання працює з певною інерцією. Вони можуть лише обмеженою мірою реагувати на швидкі зміни попиту електроенергії; це має перехоплюватися електростанціями з піковим навантаженням.