ДСТУ з хімічної номенклатури: відмінності між версіями

Затверджено й уведено в дію наказом Держстандарту України № 70 від 31 березня 1994 р. Стандарт скасованоСкасовано наказом від 6 липня 2018 року № 194 [[Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації|ДП «УкрНДНЦ»]], яке виконує функції національного органу стандартизації. <ref>Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості». [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0194774-18 Наказ від 06.07.2018 № 194 «Про прийняття та скасування національних нормативних документів»].</ref>. Він втратив чинність з 1 жовтня 2019 року, його замінено стандартом [[ДСТУ 2439:2018]]<ref name=ДСТУ2439-2018/>.

=== Галузь використання ===

=== Критика та скасування ===

Ці зміни, що просувалися представниками Київської хімічної школі ([[Скопенко Віктор Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко]], [[Голуб Олександр Андрійович|О.&nbsp;А.&nbsp;Голуб]] та ін.)<ref>''Скопенко В. В., Голуб О. А.'' Про сучасну хімічну термінологію та номенклатуру в неорганічній хімії // Укр. хім. журн.&nbsp;— 1993.&nbsp;— Т. 59.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С. 100—109.</ref>, [https://web.archive.org/web/20090109133832/http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm критикувались] іншими українськими вченими<ref name=nyk18/><ref name=dubey>''[[Дубей Ігор Ярославович|Дубей І. Я.]]'' [http://www.bioorganica.org.ua/UBAdenovo/pubs_6_2_08/Dubey_2008_2.pdf Змінювати чи зберігати? Погляд на реформу української хімічної термінології] // Ukr. Bioorg. Acta.&nbsp;— 2008.&nbsp;— Т. 6, №&nbsp;2.&nbsp;— С. 76-78.</ref>. Особливу критику викликала відмова від традиційних українських назв хімічних елементів (водень, вуглець, залізо тощо) та заміна їх іншомовними назвами, що не мають традиції використання в українській мові. У той же час, назви [[хімічний елемент|хімічних елементів]], вживані раніше, продовжують використовуватись як назви [[проста речовина|простих речовин]] більшості перейменованих хімічних елементів. Однак для решти елементів не було запроваджено окремих назв простої речовини (наприклад, як хімічний елемент Cl, так і його проста речовина Cl₂ називаються «хлор»), тому таке розрізнення не є послідовним. Твердження авторів і прихильників стандарту, що заміна українських назв хімічних елементів на їхні латинізовані відповідники полегшить входження України до міжнародного і європейського інформаційного простору, не витримує критики, оскільки в усіх основних мовах світу є назви елементів, які склалися історично і стали для тих мов традиційними (наприклад, ''iron'' та ''silver'' в англійській мові або ''Eisen'' та ''Silber'' у німецькій для Fe та Ag, відповідно)<ref>[http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm Звернення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090109133832/http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm |date=9 січень 2009 }} до Голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України учасників VII Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2002». Додаток 2.</ref><ref>Ганіткевич М., Никипанчук М. Стандартизація назв хемічних елементів та використання їх в освіті й науці // Збірник наукових праць: «Проблеми української термінології».&nbsp;— 2008.&nbsp;— С. 41-42.</ref><ref>[http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_chemistry_materials.htm Лист-звернення]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Оргкомітету 10-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2008» від 18.12.2008 №&nbsp;66/305.</ref>. Така заміна насправді відсутня в рекомендаціях [[IUPAC]]. Крім того, згідно з рекомендаціями IUPAC, 1) бажано, щоб назви хімічних елементів були якнайближче до англійських, але можуть бути і традиційними, що сформувалися історично; 2) назви хімічних елементів й утворених ними простих речовин мають бути однаковими, крім випадків, коли елемент утворює декілька алотропних видозмін, назви яких склалися історично<ref name=IUPAC1990>IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations.&nbsp;— 1990.&nbsp;— P. 36—39.</ref><ref name=IUPAC2005>IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations.&nbsp;— 2005.&nbsp;— P. 47—52.</ref><ref name=nyk18>''Никипанчук М.'' [http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Zbirnyk_2018/TK_Zbirnyk_2018_3_nykypanchuk.htm До питання про стандартування назв хімічних елементів в Україні] / Михайло Никипанчук // Проблеми української термінології: міжнар. наук. конф., 4—6 жовт. 2018&nbsp;р. : зб. наук. пр. ‒ Львів, 2018. ‒ С. 25‒28.</ref>.

25-річний дослід вживання латинізованих назв елементів, відмінних від назв відповідних простих речовин, було визнано незадовільним. Ці назви були впроваджені в освіті, але в науково-технічноїтехнічній діяльності вони не знайшли широкого застосування. Тому в новому стандарті ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи»<ref name=ДСТУ2439-2018>{{ДСТУ 2439:2018}}</ref>, що набув чинності з 1 жовтня 2019 року замість стандарту ДСТУ 2439-94, повернуто більшість українських традиційних назв хімічних елементів та правило написання назв елементів з маленької літери. В новому стандарті також указано, що ''«назви хімічних елементів і простих речовин згідно з [рекомендаціями IUPAC<ref name=IUPAC1990/><ref name=IUPAC2005/>] є однаковими, крім випадків, якщо проста речовина утворює алотропи з назвами, що стали традиційними, наприклад: кисень, озон; вуглець і графіт, алмаз, карбін»''.

[[Категорія:Скасовані стандартиСтандарти ДСТУ]]