Українська лінія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kozubenko (обговорення | внесок)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Kozubenko (обговорення | внесок)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 81:
# Земляний вал, висотою переважно 2 сажні (сажень — 2,13 м), ширина в основі — 3 сажні, а на вершині — 1 сажень;
# Перед валом викопувався рів завглибшки 2 сажні і завширшки при вершині 3 сажні; в основі рову встановлювались загострені згори колоди, за можливості рів заповнювався водою;
# У найнебезпечніших місцях на лінії споруджувались фортеці на відстані одна від одної від 6 до 32 верст; за винятком Борисоглібської та Лівенської (п'ятикутних) фортеці мали чотирикутну форму (нових фортець було споруджено 16, а 17-оюю стало ретраншаментоване містечко [[Царичанка (смт)|Царичанка]]);
# Між фортецями залежно від відстані між ними та місцевості було зведено 49 редутів;
# Загальна довжина лінії становила 268,5 версти — близько 285 км;
# Під прикриттям лінії було поселено у [[1733]]–[[1736]] роках 9дев'ять із 20 передбачуваних ландміліційних полків.
 
Основна частина робіт зі спорудження лінії була виконана українськими козаками та селянами у 1731—1732 роках. Щорічно в ці роки на лінії працювало по 20 тисяч козаків і по 10 тисяч селян із Гетьманщини, які зобов'язані були виходити на роботу зі своїм інвентарем та провіантом, кожен 10-йдесятий&nbsp;— з робочою худобою, а козаки&nbsp;— зі зброєю. 1732 року, крім гетьманських полків, зобов'язали вислати до робіт на лінію ще 2 тисячі робітних людей зі слобідських полків. На будівництві лінії тоді загинули тисячі українців. За свідченням військового історика Потто: "Важкість робіт, спека, виснаження, брак харчів та інше уклали у землю цілі тисячі робочого люда. Рятуючись від непосильної праці — "каторжних", як висловлювався про них народ,&nbsp;— українці натовпами тікали на [[Дон]], а на місце втікачів від полків і сіл одразу ж вимагалися нові люди…"<br/>
 
Основна частина робіт зі спорудження лінії була виконана українськими козаками та селянами у 1731—1732 роках. Щорічно в ці роки на лінії працювало по 20 тисяч козаків і по 10 тисяч селян із Гетьманщини, які зобов'язані були виходити на роботу зі своїм інвентарем та провіантом, кожен 10-й з робочою худобою, а козаки&nbsp;— зі зброєю. 1732 року, крім гетьманських полків, зобов'язали вислати до робіт на лінію ще 2 тисячі робітних людей зі слобідських полків. На будівництві лінії тоді загинули тисячі українців. За свідченням військового історика Потто: "Важкість робіт, спека, виснаження, брак харчів та інше уклали у землю цілі тисячі робочого люда. Рятуючись від непосильної праці —"каторжних", як висловлювався про них народ,&nbsp;— українці натовпами тікали на [[Дон]], а на місце втікачів від полків і сіл одразу ж вимагалися нові люди…"<br/>
Довго пам'ятали українці ці тяжкі часи, і його сліди досі залишилися у народній свідомості, у пісні, що каже не без гіркої іронії:
<blockquote>Посіяли, поорали,<br/>