Українська лінія: відмінності між версіями

ПроектиПроєкти перебудови, реконструкції чи продовження Української лінії висувались, фактично, від моменту її будівництва. Пов'язано це було із кількома причинами, викликаними недосконалістю збудованих укріплень. Першим ініціатором перебудови лінії із перейменуванням фортець [[1736]] року був фельдмаршал [[Бурхард Кристоф Мініх|Мініх]]. Після завершення [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецької війни 1735—1739 років]] неодноразово висувались пропозиції продовження лінії до річки [[Лугань|Лугані]], або навіть до річки [[Дон (річка)|Дон]], які не були реалізовані. Їхніми авторами були генерал-лейтенант де Бріні 1743 року, майор ландміліції фон Циклер 1746 року, інженер-капітан Муравйов у 1748—1749 роках.

Останній проектпроєкт продовження лінії та її удосконалення датується 1764 роком, коли було подано відповідний «Докладъ о Украинской линіи и штаты о учережденіи в новωроссійской гγберніи полковъ и о крепостяхъ тамъ же» на ім'я імператриці [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]], який підписали відомі діячі часів її правління: генерал-фельдцехмейстер Вільбоа, сенатор Панін, віце-президентвіцепрезидент Військової колегії граф Чернишов та генерал-поручик Мельгунов.

Планувалось побудувати на прямій лінії від гирла річки [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] до гирла річки [[Луганчик]], що впадає у [[Сіверський Донець]], таким чином включивши в неї [[Слав'яносербія|Слав'яносербію]]. Передбачалось використовувати 3три фортеці: в [[Самарь|Богородську]] (Стара Самара) біля гирла Самари, в [[Бахмут]]і і побудувати фортецю в гирлі Лугані. Землі на лінії передбачалось розділити на 140 округів, виділивши 32 округи для поселенців, які могли б сплачувати податки і давати грошові доходи. Кожне село планувалось оточити ровом і земляним валом, що дозволило б у випадку ворожого набігівнабігу жителям разом зі своєю худобою заховатись.