Вікіпедія

Греція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
395 330 редагувань
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
м виправлення дат
Рядок 59:
Знаходячись на південній околиці [[Балканський півострів|Балканського півострова]], Греція розташована на перехресті [[Європа|Європи]], [[Азія|Азії]] та [[Африка|Африки]]. На [[північ|півночі]] межує з [[Албанія|Албанією]], [[Північна Македонія|Північною Македонією]] та [[Болгарія|Болгарією]], на [[схід|сході]] — з [[Туреччина|Туреччиною]]. Південні береги омиваються [[Середземне море|Середземним морем]], [[захід]]ні — [[Іонічне море|Іонічним]], східні — [[Егейське море|Егейським]]. До складу Грецької Республіки також входить автономна [[Чернецтво|чернеча]] республіка [[Афон]], розташована на півострові [[Халкідіки]] [[Айон-Орос]]. Площа країни становить 131 957 км² ([[Список країн за площею|94 місце у світі]]). Країна складається з дев'яти [[Географічні регіони Греції|традиційних географічних регіонів]]: [[Македонія (Греція)|Македонія]], [[Центральна Греція]], [[Пелопоннес]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Егейські острови]] (включаючи [[Додеканес]] і [[Кіклади]]), [[Фракія]], [[Крит]] та [[Іонічні острови]].
 
Сучасна Греція&nbsp;— спадкоємиця [[культура Стародавньої Греції|культури]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]] і вважається колискою [[Західна цивілізація|західної цивілізації]], батьківщиною світової [[демократія|демократії]]<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pravo/Leist/_03.php Лейст О. История политических и правовых учений. Гл. 13.]</ref>, західної [[філософія|філософії]]<ref>[http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Reale_ZapFil/Antica/_01.php Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней.]</ref>, основних принципів [[фізика|фізико]]-[[математика|математичних]] наук, [[давньогрецький театр|мистецтва театру]]<ref>{{Cite web |url=http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |title=Ancient Greek Theater Discovered — Discovery Channel |accessdate=5 лютийлютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111118031351/http://dsc.discovery.com/news/2007/02/16/greektheater_arc.html |archivedate=18 листопадлистопада 2011 |deadurl=yes }}</ref> та [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]] сучасності. [[Грецька мова]] має найдовшу історію серед усіх мов [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської групи]], адже нараховує 34 століття тільки [[Писемність|писемного]] періоду<ref>Найдавніші пам'ятки [[Мікенська цивілізація|мікенського]] [[Лінійне письмо Б|лінійного письма Б]] датовані 15 ст. до н.&nbsp;е. [http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm Я.&nbsp;А.&nbsp;Ленцман. Расшифровка крито-микенских надписей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081028104455/http://annals.xlegio.ru/greece/lencman.htm|archivedate=20081028104455}}</ref>. На основі [[грецька абетка|грецької абетки]] виникли [[латиниця]] та [[кирилиця]]. З [[VIII століття до н. е.|VIII століття]] до нашої ери греки були організовані в різні незалежні міста-держави, відомі як [[поліс]]и, які охоплювали весь регіон [[Середземномор'я]] і [[Чорне море]]. [[Філіпп II Македонський]] об'єднав більшу частину грецького материка в [[IV століття до н. е.|IV столітті]] до нашої ери, а його син [[Александр Македонський]] швидко [[Стародавня Македонія|завоював]] більшу частину стародавнього світу, від Східного [[Середземномор'я]] до [[Індія|Індії]]. Греція [[Римська Греція|була анексована]] [[Римська республіка|Римом]] у [[II століття до н. е.|II столітті]] до нашої ери, ставши невід'ємною частиною [[Римська імперія|Римської імперії]] та її наступника, [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], яка прийняла грецьку мову та культуру. [[Грецька православна церква]], що виникла в [[II століття до н. е.|I]] столітті нашої ери, допомагала формувати сучасну грецьку ідентичність і передала грецькі традиції в ширшому [[Православна церква|православному світові]]. Підпавши під владу [[Османська імперія|Османської імперії]] в середині [[XV століття]], сучасна національна держава Греція виникла в [[1830]] році після війни за незалежність.
 
Греція є унітарною [[Парламентська республіка|парламентською республікою]] і [[Розвинені країни|розвиненою країною]] з розвиненою економікою з [[Країни з високим рівнем доходу|високим рівнем доходу]], високою [[Якість життя|якістю життя]] та дуже високим [[Індекс людського розвитку|рівнем життя]]. Її економіка є [[Список європейських країн за номінальним ВВП|найбільшою]] на Балканах, де вона є важливим регіональним інвестором. Будучи членом-засновником [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], Греція була десятим членом [[Європейські спільноти|Європейської Спільноти]] (попередника [[Європейський Союз|Європейського Союзу]]) і входить до [[Єврозона|Єврозони]] з [[2001]] року. Греція також є членом багатьох інших міжнародних установ, включаючи [[Рада Європи|Раду Європи]], [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]] (НАТО), [[Організація економічного співробітництва та розвитку|Організацію економічного співробітництва та розвитку]] (ОЕСР), [[Світова організація торгівлі|Світову організацію торгівлі]] (СОТ), [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організацію Безпека та співробітництво в Європі]] (ОБСЄ) та [[Франкофонія|Франкофонію]].
Рядок 73:
{{Карта Греції}}
 
Греція складається з материкової (області [[Аттика]], [[Пелопоннес]], [[Центральна Греція]], [[Фессалія]], [[Епір]], [[Македонія (Греція)|Македонія]] та [[Фракія]]) та острівної частин, загальною площею 131&nbsp;990&nbsp;км². На островах мешкає близько 20&nbsp;% всього населення Греції, їх близько 2 тисяч<ref name="cia">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/gr.html CIA Fact Book. Greece overview]</ref>, проте населених&nbsp;— близько 160<ref>[http://www.pubquizhelp.com/geo/greek_islands.html Найбільші острови Греції]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.the-greek-islands.biz/ |title=Discover Greece and the beautiful Greek islands |accessdate=2 лютийлютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110614032608/http://www.the-greek-islands.biz/ |archivedate=14 червеньчервня 2011 |deadurl=yes }}</ref>. Найбільші острови Греції&nbsp;— [[Крит]], [[Евбея]], [[Керкіра (острів)|Керкіра]] та [[Родос]].
 
Невелика група [[Іонічні острови|Іонічних островів]] утворює ланцюг, що обмежує Грецію із заходу. [[Егейські острови]] навпаки численні. Деякі з них об'єднані в [[архіпелаг]]и, як, наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря&nbsp;— [[Споради]], [[Кіклади]] і [[Додеканес]]. Інші розташовуються ізольовано, зокрема острів [[Крит]]. [[Кіклади|Кікладський]] архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.
Рядок 94:
[[Клімат]] (підсоння) країни [[Субтропічний клімат|субтропічний]], [[Середземноморський клімат|середземноморський]], зі спекотним і сухим [[літо]]м, м'якою [[дощ]]овою [[зима|зимою]]. У році 300—310 сонячних днів. Середні температури [[січень|січня]] 4—12&nbsp;°C, [[липень|липня]] 25—27&nbsp;°C. [[опади|Опадів]] на [[рівнина]]х 400—700&nbsp;мм, у горах до 1500&nbsp;мм на [[рік]].
 
Завдяки своїй унікальній географії, Греція має низку [[мікроклімат]]ичних зон із місцевими відмінностями<ref>{{Cite web |url=http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |title=Міністерство охорони навколишнього середовища та міського планування Греції |accessdate=3 лютийлютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090430081034/http://www.minenv.gr/1/12/121/12103/g1210300/g12103002.html |archivedate=30 квітеньквітня 2009 |deadurl=yes }}</ref>. У північній та північно-східній частині материкової Греції, на захід від гірського пасма [[Пінд]], клімат вологіший і має деякі риси, типові для [[Морський клімат|морського клімату]]. На схід від Пінду підсоння здебільшого посушливе, а погода порівняно більш вітряна.
 
Типовий посушливий [[середземноморський клімат]] панує на [[Егейські острови|островах Егейського моря]], особливо островах [[архіпелаг]]ів [[Кіклади|Кіклад]] та [[Додеканес]]у, південній і центральній частинах острова [[Евбея]], рівнинних районах [[Аттика|Аттики]], східних та південних районах [[Пелопоннес]]у і низинних районах на [[Крит]]і. Впродовж літа погода майже завжди сонячна й посушлива, рідкі опади набувають рис [[злива|зливи]] із [[гроза]]ми. Зими тривають тут недовго, випадає [[мокрий сніг]], але здебільшого взимку трапляються тривалі, стійкі [[дощ]]і, що можуть призводити до тимчасових затоплень прибережних районів.
Рядок 335:
На державний сектор Греції припадає близько 40&nbsp;% ВВП<ref name="cia"/>, однак уряд вживає усіх заходів по подальшому зниженню його частки. У промисловому секторі переважають високі технології виробництва обладнання, особливо телекомунікацій. До інших важливих галузей належать текстильна, хімічна промисловість, будівельних матеріалів, машинобудування, транспортного обладнання та електричних приладів. 10&nbsp;% [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] приносить Греції будівництво, оскільки нещодавно цей сектор переживав бум у зв'язку з [[Літні Олімпійські ігри 2004|Афінською Олімпіадою 2004 року]]. Сільське господарство виробляє нині лише 7&nbsp;% ВВП.
 
На початку 2000-х років Греція була одним із провідних інвесторів в економіки майже усіх її [[Балкани|балканських]] сусідів. [[Національний банк Греції]] в 2006 році придбав 46&nbsp;% акцій [[Туреччина|турецького]] ''Фінансбанку'' та 99,44&nbsp;% акцій [[Сербія|сербського]] ''Vojvođanska Bank''. За даними університету Гронінгена, у період 1995—2005 років Греція стала країною з найбільшим відношенням робота/час серед інших європейських країн: греки працювали в середньому 1&nbsp;900 годин на рік, друге місце посіли іспанці&nbsp;— 1&nbsp;800 годин на рік<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |title=Oι αργίες των Eλλήνων — Свята греків |accessdate=14 травеньтравня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081220095845/http://www.ethnos.gr/article.asp?catid=12128&subid=2&tag=8784&pubid=1114536 |archivedate=20 груденьгрудня 2008 |deadurl=yes }}</ref>. [[2007]] року середній працівник у Греції заробляв близько $20 на годину. [[Іммігрант]]и становлять майже ⅕ частину робочої сили в Греції, вони зайняті здебільшого в сільському господарстві та на будівництві.
 
[[Трудові ресурси]] Греції на 2009 рік становили 4,577 мільйона осіб, або 46&nbsp;% від загальної кількості населення<ref name="mvf data">[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=19&pr.y=10&sy=2006&ey=2013&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=174&s=NGDP_R%2CNGDP_RPCH%2CNGDP%2CNGDPD%2CNGDP_D%2CNGDPRPC%2CNGDPPC%2CNGDPDPC%2CPPPGDP%2CPPPPC%2CPPPSH%2CPPPEX%2CPCPI%2CPCPIPCH%2CPCPIE%2CPCPIEPCH%2CLUR%2CLE%2CLP%2CGGB%2CGGB_NGDP%2CGGSB%2CGGSB_NPGDP%2CBCA%2CBCA_NGDPD&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Греція]</ref>, це другий показник серед країн [[Організація економічного співробітництва і розвитку|ОЕСР]], після [[Південна Корея|Південної Кореї]] (48&nbsp;% від загальної кількості населення)<ref>{{Cite web |url=http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |title=Οι Ελληνες 2οι πιο σκληρά εργαζόμενοι στον κόσμο! — Греки — 2-гі найліпші у світі робітники |accessdate=14 травеньтравня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101129172719/http://internetakias.gr/2008/05/28/greece-second-hardest-working/ |archivedate=29 листопадлистопада 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Кількість трудящих у країні на 1 пенсіонера становить 4 особи, прогнозується зниження кількості трудящих до 2 осіб. Середній дохід на душу населення зріс із 30&nbsp;661 у 2008 році до 31&nbsp;704,028 [[Долар США|доларів США]] у 2009 році<ref name="mvf data"/>. За купівельною спроможністю населення Греція 2009 року посіла 25 місце у світі<ref>[http://imf.org/external/pubs/ft/weo/2009/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=26&pr.y=15&sy=2009&ey=2009&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=512%2C941%2C914%2C446%2C612%2C666%2C614%2C668%2C311%2C672%2C213%2C946%2C911%2C137%2C193%2C962%2C122%2C674%2C912%2C676%2C313%2C548%2C419%2C556%2C513%2C678%2C316%2C181%2C913%2C682%2C124%2C684%2C339%2C273%2C638%2C921%2C514%2C948%2C218%2C943%2C963%2C686%2C616%2C688%2C223%2C518%2C516%2C728%2C918%2C558%2C748%2C138%2C618%2C196%2C522%2C278%2C622%2C692%2C156%2C694%2C624%2C142%2C626%2C449%2C628%2C564%2C228%2C283%2C924%2C853%2C233%2C288%2C632%2C293%2C636%2C566%2C634%2C964%2C238%2C182%2C662%2C453%2C960%2C968%2C423%2C922%2C935%2C714%2C128%2C862%2C611%2C716%2C321%2C456%2C243%2C722%2C248%2C942%2C469%2C718%2C253%2C724%2C642%2C576%2C643%2C936%2C939%2C961%2C644%2C813%2C819%2C199%2C172%2C184%2C132%2C524%2C646%2C361%2C648%2C362%2C915%2C364%2C134%2C732%2C652%2C366%2C174%2C734%2C328%2C144%2C258%2C146%2C656%2C463%2C654%2C528%2C336%2C923%2C263%2C738%2C268%2C578%2C532%2C537%2C944%2C742%2C176%2C866%2C534%2C369%2C536%2C744%2C429%2C186%2C433%2C925%2C178%2C746%2C436%2C926%2C136%2C466%2C343%2C112%2C158%2C111%2C439%2C298%2C916%2C927%2C664%2C846%2C826%2C299%2C542%2C582%2C443%2C474%2C917%2C754%2C544%2C698&s=PPPPC&grp=0&a= Звіт Міжнародного валютного фонду&nbsp;— Огляд купівельної спроможності країн]</ref>. Одночасно кількість [[безробіття|безробітних]] зросла з 9,8&nbsp;% в жовтні 2009 року до 12,6&nbsp;% у вересні 2010 року та до 13,5&nbsp;% в жовтні 2010 року<ref>[http://english.capital.gr/News.asp?id=1115925 Unemployment Rate Reached 13,5&nbsp;% In Oct 2010, capital.gr, 13 January 2011]</ref>. За даними [[Індекс людського розвитку|індексу розвитку людського потенціалу]] 2007 року включно, оприлюдненими 5 жовтня 2009 року, Греція посідає 25 місце у світі і належить до групи «розвинених країн»<ref>[http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf Human Development Report 2009 (дані по 2007 рік включно)]</ref>.
 
Внаслідок [[Глобальна фінансова криза 2008 року|світової фінансової кризи]] [[економіка Греції]] наприкінці 2009 року перебувала у скрутному становищі: [[дефіцит бюджету]] становив 12,7&nbsp;% [[ВВП]], при дозволених у [[Єврозона|Єврозоні]] 3&nbsp;% від ВВП<ref>{{cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|title=Евросоюз готує рекомендації для Греції|date=5 березеньберезня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120305115648/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4674|archivedate= 05 березня 2012 }}</ref>. Уряд розпочав широку програму [[приватизація|приватизації]], двічі випускав глобальні [[облігації]], проте навесні [[2010]] року економіка опинилась на межі [[дефолт]]у<ref>[http://www.epravda.com.ua/columns/2010/05/19/235802/ Греція: дефолт неминучий]</ref>, що обвалило [[євро]]валюту до річного мінімуму<ref>[http://tsn.ua/groshi/situatsiya-v-gretsiyi-obvalila-yevro-do-richnogo-minimumu.html Ситуація в Греції обвалила євро до річного мінімуму]</ref>. 16 країн [[Євросоюз]]у та [[МВФ]] домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 110&nbsp;млрд [[євро]] (80&nbsp;млрд від ЄС та ще 30&nbsp;млрд від МВФ)<ref>[http://ua.korrespondent.net/business/1072976 Греція отримає 110&nbsp;млрд євро від ЄС та МФВ]</ref> за умови введення жорсткої програми економії&nbsp;— скорочення, замороження заробітної платні, підвищення пенсійного віку, підвищення податків, що обернулось для країни [[Протести в Греції (2010—2012)|хвилею страйків, масових акцій протесту та заворушень]]. Задля наповнення «податкового кошика» уряд оголосив податкову [[амністія|амністію]]<ref>[https://lb.ua/world/2012/09/14/170440_gretsiya_provedet_nalogovuyu_amnistiyu.html Греция проведет налоговую амнистию]</ref>, а також розпочав боротьбу із [[корупція|корупцією]] серед держпосадовців. Найбільшого розголосу набули справа [[Монастир Ватопед|Ватопедського монастиря]] на Афоні та [[корупційний скандал із компанією «Siemens» в Греції|корупційний скандал із компанією «''Siemens''» в Греції]].
 
{{seealso|Протести в Греції (2010—2012)}}
Рядок 380:
{{main|Туризм у Греції}}
 
Значна частка доходів Греції надходить від сфери [[туризм]]у, саме на неї, за даними 2009 року, припадає 15&nbsp;% [[ВВП]] країни<ref name="cia"/>. Водночас за даними [[Міністр економіки та конкурентоспроможності (Греція)|міністерства економіки та конкурентоспроможності]], якщо врахувати приховані доходи (36&nbsp;% на 2007 рік), внесок туризму становитиме 18—20&nbsp;% [[ВВП]]<ref>{{Cite web |url=http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |title=Tourism, investingreece.gov.gr |accessdate=14 березеньберезня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101227012101/http://www.investingreece.gov.gr/default.asp?pid=36&sectorID=37&la=1 |archivedate=27 груденьгрудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Крім того, у сфері туризму зайнято близько 900 тисяч осіб, в тому числі у сфері [[horeca]]&nbsp;— 6,9&nbsp;% загальної кількості населення, це третій показник у Є[[ЄС|С]] після Мальти та Іспанії<ref>{{cite web |url=http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |title=The tourist accommodation sector employs 2.3 million in the European Union |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120127165629/http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_OFFPUB/KS-SF-08-090/EN/KS-SF-08-090-EN.PDF |archivedate=27 січня 2012 }}</ref>. У 1998 році Грецію відвідало 11&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 3,5&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>. 2007 року Грецію відвідало понад 19 мільйонів туристів, піднявши її у першу десятку туристичних напрямків світу. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась. У 2008—2009 роках кількість туристів дещо скоротилась, 2008 року Греція привітала лише 17,5&nbsp;млн туристів<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |title=Кризис — не помеха туризму в Греции |accessdate=28 квітеньквітня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083510/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=4982 |archivedate=6 березеньберезня 2012 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{ref-ru}} [http://news.kuda.ua/34112 Все меньше туристов посещают Грецию.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110919204652/http://news.kuda.ua/34112 |date=19 вересня 2011 }}</ref>. Щороку Грецію відвідують близько 40 тисяч [[українці]]в<ref>{{ref-ru}} {{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |title=Около 40 тысяч украинцев ежегодно посещают Грецию|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306083407/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5215 |archivedate=6 березеньберезня 2012 }}</ref>.
 
За даними опитування, проведеного у [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] 2005 року, Греція була названа китайцями туристичним вибором номер один, крім того, 6&nbsp;088&nbsp;287 осіб відповіли, що відвідували лише столицю&nbsp;— місто [[Афіни]]. Острів [[Родос]] був визнаний найкращим курортом європейськими туристами. Грецькі готельєри сподіваються збільшити частку туристів із країн [[СНД]] загальним введенням систем розміщення «[[All-inclusive]]» та наймання російськомовного персоналу<ref>[http://www.tourdom.ru/news/?read=23596 Крит в режиме ожидания]</ref>.
Рядок 406:
Середній вік, за підрахунками на 2010 рік, становить&nbsp;— 41,2 роки, для чоловіків&nbsp;— 41,1 рік (2008&nbsp;— 40 років), для жінок&nbsp;— 43,2 роки (2008&nbsp;— 42,3)<ref name="cia"/>.
 
Греки&nbsp;— стрімко старіюча нація: за даними [[Євростат]]у, частка населення віком старше 75 років до [[2050]] року збільшиться з 19&nbsp;% до 31&nbsp;%<ref>{{ref-ru}} {{cite web |url=http://www.greek.ru/news/news_detail.php?ID=35102 |title=Демографічна криза в країнах ЄС|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130518023717/http://www.greek.ru/news/news_detail.php?ID=35102 |archivedate=18 травеньтравня 2013 }}</ref>.
 
=== Урбанізація ===
Рядок 460:
Витрати на освіту _ року склали _% від ВВП, _% усіх державних громадських видатків<ref name="Дубович"/>.-->
 
Освіта в Греції є обов'язковою для всіх дітей у віці від 6 до 15 років. Вона включає початкову ({{lang-el|Δημοτικό Σχολεί}}''ο''&nbsp;— 6 класів) і неповну середню ({{lang-el|Γυμνάσιο}}&nbsp;— [[гімназія]], 3 класи) освіту. Існують дошкільні заклади: ясла-садки ({{lang-el|Παιδικός σταθμός}}) для дітей від 2,5 років, що працюють окремо або у складі дитячих садків ({{lang-el|Νηπιαγωγείο}}).<ref>{{Cite web |url=http://ypepth.gr/en_ec_page1531.htm |title=Система освіти Греції — Мініосвіти та релігії Греції |accessdate=2 лютийлютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110623125731/http://www.ypepth.gr/en_ec_page1531.htm |archivedate=23 червеньчервня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
 
Необов'язкову середню освіту, згідно з освітньою реформою 1997 року, можна отримати в двох типах освітніх закладів: загальному ліцеї (з 1997 називалися {{lang-el|Ενιαίο Λύκειο}}, 2006 року перейменовані на {{lang-el|Γενικό Λύκειο}}) та закладах професійно-технічної освіти ({{lang-el|Τεχνικό Επαγγελματικό Εκπαιδευτήριο}}&nbsp;— [[технікум]]ах). Тривалість навчання в загальному ліцеї становить 2 або 3 роки із здобуттям рівня середньої освіти А, в технікумі&nbsp;— 3 роки із здобуттям рівня освіти Б. Атестат загального ліцею лише засвідчує завершення курсу середньої освіти, атестат технікуму рівня Б дає право працевлаштування за фахом. При цьому зберігається можливість взаємного переходу учнів з одного закладу в інший. До освітніх закладів необов'язкової середньої освіти також відносяться інститути професійної підготовки ({{lang-el|Ινστιτούτο Επαγγελματικής Κατάρτισης}}), які надають офіційну, але некласифіковану освіту, оскільки вони приймають як випускників гімназій, так і ліцеїв.
 
Згідно з чинною [[Конституція Греції 1975|Конституцією Греції]] (ст. 16.8), заснування недержавних вищих освітніх закладів у країні заборонено<ref>[http://www.hri.org/docs/syntagma/artcl25.html#A16 Конституція Греції]</ref>. Державну вищу освіту можна здобути в університетах та інститутах технічної освіти ({{lang-el|Τεχνολογικό Εκπαιδευτικό Ίδρυμα}}). Вступити до них можна за результатами іспитів після другого або третього класу ліцею. Крім того, у віці 22 повних років у результаті жеребкування можна стати студентом Грецького відкритого університету. Навчальний рік в університетах триває в Греції з 1 вересня по 21 червня, в той час як власне викладання розпочинається 11 вересня та закінчується 15 червня. Упродовж року тривалі канікули присвячені до [[Різдво|Різдвяних свят]] та [[Пасха|Пасхи]], їх сумарна тривалість не перевищує 4 тижнів<ref name="eurydice">{{Cite web |url=http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |title=Eurybase — Descriptions of National Education Systems and Policies |accessdate=2 лютийлютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100525003826/http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/documents/eurybase/national_summary_sheets/047_EL_EN.pdf |archivedate=25 травеньтравня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Серед найпрестижніших університетів Греції: [[Афінський національний університет імені Каподистрії|Національний університет імені Каподистрії]], [[Афінський національний технічний університет]], [[Університет Арістотеля|Фессалонікійський університет Аристотеля]], [[Афінський університет економіки та бізнесу]], [[Афінський аграрний університет]], [[Афінська школа мистецтв]], [[Університет «Пантеон»]], [[Університет Пірея]], [[Університет Центральної Греції]], [[Університет Македонії]]<ref>[http://www.ypepth.gr/el_ec_page1047.htm Перелік університетів&nbsp;— Міносвіти та релігії Греції]</ref> (Див. також [http://www.ypepth.gr/el_ec_category1620.htm перелік] інститутів технічної освіти).
Рядок 470:
Державні витрати на початкову освіту в Греції 2008 року склали 2&nbsp;097&nbsp;154&nbsp;000&nbsp;€, на середню освіту&nbsp;— 2&nbsp;523&nbsp;807&nbsp;650&nbsp;€; вищу університетську освіту&nbsp;— 1&nbsp;078&nbsp;554&nbsp;000&nbsp;€ та в інститутах технічної освіти&nbsp;— 409&nbsp;576&nbsp;000&nbsp;€<ref name="eurydice"/>. В середньому щорічні витрати на освіту становлять 4,4&nbsp;% від [[ВВП]], за цим показником Греція посідає 92 місце у світі<ref name="cia"/>.
 
[[2010]] року [[уряд Греції]] оголосив про поступове впровадження радикальних [[Реформа|реформ]] у галузі освіти, покликаних сприяти відкритості та [[Інтернаціоналізація|інтернаціоналізації]] [[Вищий навчальний заклад|вищих навчальних закладів]], розширити можливості учнівського та студентського самоуправління. Крім того, до навчального 2013—2014 року планується відкрити перші школи подовженого дня та онлайнові школи<ref>{{Cite web |url=http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |title=Радикальные изменения в сфере образования |accessdate=28 вересеньвересня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120306082026/http://web.ana-mpa.gr/anarussian/articleview1.php?id=5384 |archivedate=6 березеньберезня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.
 
=== Інтернет ===
Рядок 610:
{{main|ЗМІ Греції}}
 
Після [[метаполітефсі|відновлення демократії]] в Греції створено передумови для вільного розвитку [[ЗМІ]], а [[Конституція Греції 1975|Конституція 1975]] року заборонила [[цензура|цензуру]] у будь-якій формі. Втім грецькі ЗМІ визначаються міжнародними аналітиками як високополітизовані, одночасно визнається взаємовплив влади та преси. Зокрема столичні ЗМІ відіграли важливу роль у розвалі уряду прем'єр-міністра [[Андреас Папандреу|Андреаса Папандреу]] 1989 року, коли журналісти довели спроби його канцелярії впливати на висвітлення подій. Того ж року суд міста [[Афіни]] визнав [[монополія|монополію]] держави на ЗМІ, наступним кроком стала легалізація [[Грецький парламент|Грецьким парламентом]] створення приватних ЗМІ, а також їхня [[приватизація]]<ref name="pressreference">[http://www.pressreference.com/Fa-Gu/Greece.html Greece&nbsp;— Press Reference]</ref>. За [[Індекс свободи преси|Індексом свободи преси]], опублікованим [[2009]] року міжнародною організацією [[Репортери без кордонів]], Греція посідає 35 позицію серед 175 країн світу<ref>{{Cite web |url=http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |title=Press Freedom Index 2009 |accessdate=22 жовтеньжовтня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20091022183400/http://www.rsf.org/en-classement1003-2009.html |archivedate=22 жовтеньжовтня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Дослідження 2009 року, опубліковані телеканалом [[BBC]], показали, що 78&nbsp;% греків звертаються за новинами до телебачення, 41&nbsp;%&nbsp;— до друкованих ЗМІ, 35&nbsp;%&nbsp;— до електронних видань і 32&nbsp;%&nbsp;— до радіо<ref name="bbc.co.uk">[http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/1009249.stm#leaders Country profile: Greece&nbsp;— Media]</ref>. Найбільшим, найдавнішим та найавторитетнішим інформаційним агентством Греції вважається [[ААН-МАН|Афінське агентство новин]].
Рядок 616:
Найбільшою державною телерадіокомпанією Греції була [[Грецька корпорація телерадіомовлення|ERT]], що здійснювала трансляцію на розважальних каналах [[ET1]], [[NET (Греція)|NET]], регіональному культурно-освітньому каналі&nbsp;— [[ET3]]. Проте 11 червня [[2013]] року телерадіокомпанію закрито рішенням [[Кабінет міністрів Греції|Кабінету міністрів Греції]] на чолі із [[Антоніс Самарас|Антонісом Самарасом]]<ref>[http://news.in.gr/greece/article/?aid=1231253027 Προς ρήξη τα κόμματα της συγκυβέρνησης για το λουκέτο στην ΕΡΤ, [[in.gr]]]r</ref>, лідером правлячої партії [[Нова Демократія (Греція)|Нова Демократія]]. Це стало одним із заходів жорсткої економії<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/greek-public-service-tv-taken-off-air-to-save-money/ Греция: черный экран жесткой экономии, 12-06-13, euronews.com]</ref>. Відтак Греція стала єдиною державою [[ЄС]] без державного телебачення та радіомовлення<ref>[http://ru.euronews.com/2013/06/12/shock-and-disbelief-at-greek-shutdown-of-ert/ Греки протестуют против закрытия общественного вещания, 12-06-13, euronews.com]</ref>.
 
Серед приватних телеканалів із найбільшою аудиторією глядачів: [[Mega TV]], [[ANT1]], [[Alpha TV]] та [[Skai TV]]. Традиційно найпопулярнішими в ефірі телеканалів залишаються випуски новин, комедійні серіали та ігрові телешоу. Найбільша державна компанія радіомовлення&nbsp;— ERA. Першою приватною радіостанцією в Греції стало [[Athena 98.4 FM|Афінське муніципальне FM-радіо]]. У країні діє низка різноманітних в FM-діапазоні Skai 100,3 FM, Sfera 102,2 FM тощо, а також інтернет-радіо, зокрема ArionRadio<ref>{{cite web |url=http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |title=ArionRadio&nbsp;— Головна |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101019024116/http://www.arionradio.com/arionradio/en/ |archivedate=19 жовтеньжовтня 2010 }}</ref>. Загалом правове регулювання телевізійного та радіомовлення в країні все ще не відповідає європейським стандартам: близько 1&nbsp;700 приватних телеканалів та радіостанцій у Греції здійснюють мовлення без отримання належних ліцензій<ref name="bbc.co.uk"/>.
 
Грецькі друковані ЗМІ в цілому менш заполітизовані, ніж наприкінці 1980-х років, проте деякі основні щоденні газети мають чітку політичну приналежність: газети «[[Катемеріні]]» та «[[Акрополь (газета)|Акрополь»]] (наклади 35&nbsp;500 та 50&nbsp;800 екз. відповідно)&nbsp;— правоцентристське видання; «[[Елефтерос Тіпос]]» (наклад 135&nbsp;500 екз.)&nbsp;— видання, що тяжіє до консервативнішого правого крила; газета «[[Авгі]]» (наклад 55&nbsp;000 екз.) позиціонується як видання лівого крила, до видань лівоцентристського спрямування належать «[[Авріані]]», «[[Та Неа]]» й «[[Елефтеротіпіа]]» (наклади 51&nbsp;000, 133&nbsp;000 та 108&nbsp;000 екз. відповідно); нарешті газета «[[Різоспастіс]]» (наклад 40&nbsp;000 екз.)&nbsp;— офіційний друкований орган [[КПГ|Комуністичної партії Греції]]. В Афінах також видається широке коло журналів, серед них найпопулярніші: «Економікос», «Епендітіс», «Прін», «Статус», а також «[[То Віма]]». 2&nbsp;% грецьких газет і журналів експортуються на [[Кіпр]], до [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Німеччина|Німеччини]] та [[Велика Британія|Великої Британії]]. У Греції ж найбільшим попитом користуються німецько- та англомовні видання<ref name="pressreference"/>.
Рядок 631:
Подібним чином відбувся й підйом футболу після перемоги [[Збірна Греції з футболу|збірної Греції]] на [[Чемпіонат Європи з футболу 2004|Чемпіонаті Європи з футболу]] в [[2004]] році. Ця подія була названа однієї з найбільших несподіванок у сучасній історії спорту<ref>[http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/euro_2004/3860105.stm Греція виграла ЄВРО 2004]</ref>. Найуспішніші футбольні клуби [[Альфа Етнікі|Грецької суперліги]]: [[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакос]] (37 перемог), [[Панатінаїкос (футбольний клуб)|Панатінаїкос]] (19 перемог) та [[АЕК (футбольний клуб, Афіни)|АЕК]] (13 перемог).
 
В останні десятиліття в Греції також набрали популярності [[волейбол]], [[водне поло]], [[легка атлетика]]. Національні збірні гідно представляють Грецію на міжнародних змаганнях із важкої атлетики, гімнастики, вітрильного спорту, веслування на байдарках та каное, стрибків у воду, плавання, академічного веслування, боротьби, велоспорту, боксу, стрілецького спорту, тенісу, стрільби з луку, тріатлону<ref>{{Cite web |url=http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |title=Біографії грецьких спортсменів-медалістів на порталі www.sport.gr |accessdate=2 лютийлютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100303231331/http://www.sport.gr/default.asp?pid=242&sgid=8 |archivedate=3 березеньберезня 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Певну популярність мають [[регбі]], [[крикет]], [[гольф]], [[Хокей в Греції|хокей]], [[кінний спорт]]. [[1952]] року започатковано [[Ралі Акрополіс|Ралі Греції]]<ref>{{Cite web |url=http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |title=Всі чемпіони Ралі Греції |accessdate=2 лютийлютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130701091539/http://2003.acropolisrally.gr/en/history/winners/ |archivedate=1 липеньлипня 2013 |deadurl=yes }}</ref>, яке [[1973]] року стало етапом [[Чемпіонат світу з ралі|Чемпіонату світу з ралі]] і нині вважається одним із найскладніших, найстаріших та найпрестижніших змагань із [[Ралі (спорт)|ралі]] у світі. З 1972 року щорічно відбувається [[Афінський класичний марафон]], удостоєний «золотого статусу» [[Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій|Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій]]<ref name=MN1>Nikitaridis, Michalis (2007-11-02). [http://www.iaaf.org/news/Kind=2/newsId=42234.html Athens Classic Marathon celebrates 25th anniversary&nbsp;— PREVIEW]. [[IAAF]]. Retrieved on 2009-11-08.</ref>.
 
[[1991]] року столиця Греції місто [[Афіни]] приймало XI [[Середземноморські ігри]]&nbsp;— головну спортивну подію країн Середземномор'я. 28 жовтня 2007 року в ході голосування в італійській [[Пескара|Пескарі]] Греція знову виборола право приймати XVII Середземноморські ігри. Вони мали б відбутися в містах [[Волос (місто)|Волос]] та [[Лариса (місто)|Лариса]] в [[2013]] році<ref>[http://www.sport-fm.gr/article/106825 Στην Ελλάδα οι Μεσογειακοί του 2013&nbsp;— Середземноморські ігри 2013 відбудуться в Греції]</ref>. Однак організатори не звели вчасно спортивні об'єкти, тому 28 січня 2011 року Міжнародний комітет Ігор позбав Грецію права приймати Ігри<ref>[http://www.ana-mpa.gr/anaweb/user/showplain?maindoc=9537550&maindocimg=3096505&service=102 Med Games 2013 lost, 28-01-2011, [[ana-mpa]]]</ref><ref>[http://greece.greekreporter.com/2011/01/28/2013-international-committee-for-mediterranean-games-decides-on-paris-not-athens-as-host/ 2013 International Committee for Mediterranean Games Decides on France not Greece as Host]</ref>. Натомість 27 січня [[2011]] року [[Асоціація міжнародних марафонів і пробігів]] підписала угоду із [[Міністерство культури і туризму Греції|Міністерством культури і туризму Греції]], згідно з якою переносить свою штаб-квартиру до [[Афіни|Афін]].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Греція