Гіганти: відмінності між версіями

Назва «гігант» означає «народжений землею»<ref>Hard, [https://books.google.com/books?id=r1Y3xZWVlnIC&pg=PA86 p. 86]; Gantz, p. 16; Merry, ''Homer's Odyssey'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0055%3Abook%3D7%3Acommline%3D59 7.59]; Douglas Harper mentions that a [[Pre-Greek]] origin has also been proposed ([http://www.etymonline.com/index.php?term=giant "«giant"»]. ''[[Online Etymology Dictionary]]'').</ref>, і "«[[Теогонія]]"» [[Гесіод|Гесіода]]а вказує на це чітко, оскільки гіганти є нащадками Геї (богині Землі). За словами Гесіода, Гея народила багато дітей Урану: перше покоління складалося титанів, циклопів та гекатонхейрів<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+132 132&#x2013;153132–153]</ref>. Проте, Уран ненавидів своїх дітей і, щойно вони народилися, він ув’язнивув'язнив їх всередині Геї, завдавши їй багато страждань. Гея зробила незламний серп, який віддала Крону, наймолодшому зі своїх синів-титанів, і сховала його (імовірно, все ще в тілі Геї), щоб чекати в засідці<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+154 154&#x2013;175154–175]; Gantz, p. 10.</ref>. І коли Уран прийшов до Геї, Крон кастрував свого батька, “каплі«каплі крові, що хлинули, їх отримала Гея, і тільки коли пори року стали рухатися по кругу, вона народила...народила… великих гігантів”гігантів»<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+176 176 ff.]</ref>. З цих самих крапель крові також походять [[еринії]] (Фурії) та [[меліади]] (німфи ясена), а відрізані геніталії Урана, що впали в море, утворили білу піну, з якої виросла [[Афродіта]]. Міфограф [[Аполлодор Дамаський|Аполлодор]] також вважав, що гіганти є нащадками Геї та Урана, хоча він не вказує жодної згадки про кастраціє Урана, натомість Гея була «роздратована через Титанів, породила гігантів»<ref>[[Bibliotheca (Pseudo-Apollodorus)|Apollodorus]], [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Apollod.+1.6.1 1.6.1]; Hansen, p. 178.</ref>.

У «<nowiki/>[[Одіссея|Одіссеї]]<nowiki/>» [[Гомер|Гомера]]а є три короткі згадки про гігантів, хоча не зовсім точно, що Гомер і Гесіод розуміли цей термін як одне й те саме<ref>Gantz, p. 446. Ogden, [https://books.google.com/books?id=FQ2pAK9luwkC&pg=PA82 p. 82 n. 74] says that the "«''Odyssey''<nowiki/>'s Giants stand a little outside the remainder of the tradition, in so far as they are ethnologized into a wild, arrogant, and doomed race, formerly presided over by a king Eurymedon."» Hanfmann 1937, p. 175, sees in the "«conflicting"» descriptions of Homer and Hesiod, "«two different local traditions"».</ref>. В Гомера гіганти були серед предків [[Схерія|фаяків]], народу, з яким зустрівся [[Одіссей]]<ref>[[Homer]], ''[[Odyssey]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hom.+Od.+7.59&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0136 7.56&#x2013;6356–63]. [[Alcaeus of Mytilene|Alcaeus]] and [[Acusilaus]] make the Phaiakians, like the Giants, offspring of the castration of Uranus, Gantz, p. 16.</ref>. Пізніше в "«Одіссеї"» [[Алкіной]] говорить, що фаяки, як і циклопи та гіганти, є «близькими родичами» богів<ref>[[Homer]], ''[[Odyssey]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hom.+Od.+7.199&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0136 7.199&#x2013;207199–207].</ref>. Одіссей описує [[Лестригони|лестригонів]] (інший народ, який Одіссей зустрів під час своїх подорожей) більше схожими на гігантів, ніж на людей<ref>[[Homer]], ''[[Odyssey]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hom.+Od.+10.120&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0136 10.119&#x2013;120119–120].</ref>. [[Павсаній]], географ 2-го століття нашої ери, коментував ці рядки "«Одіссеї"» зазначаючи, що для Гомера гіганти були народом смертних людей<ref>[[Pausanias (geographer)|Pausanias]], [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Paus.+8.29.1 8.29.1&#x2013;41–4]. Smith, William, [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.04.0104%3Aalphabetic+letter%3DG%3Aentry+group%3D7%3Aentry%3Dgigantes-bio-1 "«Gigantes"»] and Hanfmann 1992, ''[[The Oxford Classical Dictionary]]'' s.v. "«Giants"», following Pausanias, both assert that, for Homer, the Giants were a "«savage race of men"». For the mythographer [[Diodorus Siculus]], the Giants were also a race of men, see [https://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Diodorus_Siculus/4B*.html 4.21.5], Gantz, p. 449.</ref>.

Лірик VI–VVI—V століття до нашої ери [[Вакхілід]] називав велетнів «синами землі»<ref>[[Bacchylides]], [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0064%3Abook%3DDith 15.63]; Castriota, [https://books.google.com/books?id=tnMWWeZwt8EC&pg=PA233 pp. 233&#x2013;234233—234].</ref>. Пізніше термін «гегеней» («народжений на землі») став поширеним епітетом гігантів<ref>[http://www.encquran.brill.nl/entries/brill-s-new-pauly/gegeneis-e420500?s.num=10 "«Gegeneis"»], ''Brills New Pauly''; Crusius, [https://books.google.com/books?id=f35J6nfeZe0C&pg=PA93 p.93]; ''[[Batrachomyomachia]]'' [https://archive.org/stream/hesiodhomerichym1914hesi#page/542/mode/2up 7 (pp. 542&#x2013;543542—543)]; [[Sophocles]], ''[[Women of Trachis]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Soph.+Trach.+1058 1058]; [[Euripides]], ''[[The Phoenician Women]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text;jsessionid=432E6B38906EB97E3B6E0D6EDADF1CB8?doc=Eur.+Phoen.+1131 1131]; [[Lycophron]], ''Alexandra'' [https://archive.org/stream/callimachuslycop00calluoft#page/504/mode/2up 127 (pp. 504&#x2013;505504—505)], [https://archive.org/stream/callimachuslycop00calluoft#page/610/mode/2up 1408 (pp. 610&#x2013;611610—611)].</ref>. Латинський письменник першого століття [[Гігін]] вказав, що велетні є нащадками Геї та Тартара, іншого первісного грецького божества<ref>[[Hyginus]], ''[[Fabulae]]'' [http://www.theoi.com/Text/HyginusFabulae1.html Preface]. [http://la.wikisource.org/wiki/Genealogiarum_liber_-_Praefatio Latin]</ref>.

Згадки про гігантомахію в архаїчних джерелах рідкісні<ref>Gantz, p. 15. For a survey of literary sources see Gantz, pp. 445&#x2013;450445—450, Vian and Moore 1988, pp. 191&#x2013;196191—196.</ref>. Ні Гомер, ні Гесіод нічого не згадують про битву велетнів з богами<ref>Gantz, p. 446.</ref>. Зауваження Гомера про те, що [[Еврімедонт (міфологія)|Еврімедонт]] «приніс знищення своєму недоброзичливому народу», можливо, є посиланням на гігантомахію<ref>A scholion to ''Odyssey'' 7.59 asserts that Homer does not know that the Giants fought against the gods, Gantz, p. 447.</ref>, а зауваження Гесіода про те, що [[Геракл]] виконав «велику роботу серед безсмертних» є, ймовірно, вказівкою на те, що Геракл відіграв вирішальну роль в перемозі богів над гігантами<ref>Gantz, p. 446.</ref>. Гесіодовий “Каталог«Каталог жінок”жінок» (або “Еої”«Еої») згадує Геракла, який убив "«самовпевнених гігантів"»<ref>Hesiod fragment 43a.65 MW, see Most 2007, p. 143. Gantz, p. 446, says that this line "«with no link to what precedes or follows, might easily be an interpolation"».</ref>. Інша ймовірна згадка про Гігантомахію в «Каталозі “Каталозі жінок”жінок» вказує, що Зевс створив Геракла як «захисника богів і людей»<ref>Hesiod fragment 195.28&#x2013;2928–29 MW, Most 2007, p. 5; Gantz, p. 446.</ref>.

Є ознаки того, що могла існувати втрачена епічна поема, "«Гігантомахія"», яка розповідала про війну: “Теогонія”«Теогонія» Гесіода стверджує, що музи оспівували гігантів<ref>[[Hesiod]], ''[[Theogony]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Hes.+Th.+50 50&#x2013;5250–52].</ref>, а поет шостого століття до нашої ери [[Ксенофан]] згадує гігантомахію, як тему, яку слід уникати за столом<ref>[[Xenophanes]], 1.21 (Lesher, [https://books.google.com/books?id=LxxJXTviacgC&pg=PA12 pp. 12, 13]); Gantz, p. 446.</ref>. Інші можливі архаїчні джерела включають ліричних поетів [[Алкман|Алкмана]]а та [[Ібік|Ібіка]]а шостого століття<ref>Wilkinson [https://books.google.com/books?id=iSp0mnpkE_QC&pg=PA141 pp. 141&#x2013;142141—142]; Gantz p. 447.</ref>.

Ліричний поет кінця шостого початку п’ятогоп'ятого століття до нашої ери Піндар наводить деякі з найраніших подробиць битви між гігантами та олімпійцями. Тійресій передрікає, що Геракл уб'є гігантів . Він називає Геракла «ти той, хто підкорив велетнів»<ref>[[Pindar]], ''Nemean'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0162%3Abook%3DN.%3Apoem%3D7 7.90].</ref>, і Порфіріон, якого він називає «царем гігантів», був переможений луком Аполлона<ref>[[Pindar]], ''Nemean'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0162%3Abook%3DN.%3Apoem%3D1 1.67&#x2013;6967–69].</ref>. Герой Евріпіда стріляє в гігантів стрілами<ref>[[Euripides]], ''[[Herakles (Euripides)|Heracles]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text;jsessionid=779AD6C623207413812A728B409D9381?doc=Eur.+Her.+177&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0102 177&#x2013;180177–180]; Gantz, p. 448.</ref>, а його “Йон”«Йон» у хорі описує зображення гігантомахії в храмі Аполлона в Дельфах кінця шостого століття, де [[Афіна]] бореться з гігантським [[Енкелад|Енцеладом]] своїм “щитом«щитом горгони”горгони», Зевс спалює велетня [[Мімас (супутник)|Мімаса]] своїм "«могутнім громом, палаючим з обох кінців"», а Діоніс вбиває безіменного велетня своїм "«посохом з плюща"»<ref>[[Euripides]], ''[[Ion (play)|Ion]]'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Eur.+Ion+206&fromdoc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0110 205&#x2013;218205–218].</ref>. Автор початку 3 століття до нашої ери [[Аполлоній Родоський]] коротко описує випадок, коли бог сонця [[Геліос]] підвозить [[Гефест|Гефеста]]а, виснаженого битвою у [[Кассандра (півострів)|Флегрі]], на своїй колісниці<ref>[[Apollonius of Rhodes]], ''[[Argonautica]]'' [https://topostext.org/work/126#3.210 3. 221]</ref>.

Найдокладніший опис гігантомахії наявний у міфографа Аполлодора (першого чи другого століття нашої ери)<ref>Tripp, p. 252.</ref><ref>[[Bibliotheca (Pseudo-Apollodorus)|Apollodorus]], [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Apollod.+1.6.1 1.6.1&#x2013;21–2].</ref>. Жодне з перших джерел не повідомляє про причини війни. Аполлодор згадує про крадіжку худоби Геліоса Алкіонеєм<ref>Gantz, pp. 419, 448&#x2013;449448—449; Scholia on [[Pindar]], ''Isthmian Odes'' [https://scaife.perseus.org/reader/urn:cts:greekLit:tlg5034.tlg001d.perseus-grc1:6.47 6.47].</ref>, і також припускає помсту матері як мотив війни, кажучи, що Гея народила велетнів через свій гнів за титанів (які були переможені і ув’язнені ув'язнені олімпійцями)<ref>Gantz, p. 449; Grimal, p. 171; Tripp, p. 251. The late 4th century AD Latin poet [[Claudian]] expands on this notion in his ''Gigantomachia'' [https://archive.org/stream/claudia02clau#page/280/mode/2up 1&#x2013;351–35 (pp. 280&#x2013;283280—283)] with Gaia, "«jealous of the heavenly kingdoms and in pity for the ceasless woes of the Titans"» (1&#x2013;21–2), gave birth to the Giants, urging them to war saying "«Up, army of avengers, the hour is come at last, free the Titans from their chains; defend your mother."» (27&#x2013;2827–28)</ref>.

Було пророцтво, що велетнів боги не зможуть убити самотужки, але їх можна вбити за допомоги смертного<ref>Compare with [[Pindar]], ''Nemean'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0162%3Abook%3DN.%3Apoem%3D1 1.67&#x2013;6967–69] (mentioned above) where [[Teiresias]] prophesies that Heracles will aid the gods in their battle with the Giants.</ref>. Почувши це, Гея шукала певну рослину (фармакон), яка б захищала велетнів. Перш ніж Гея чи хтось інший міг знайти цю рослину, Зевс заборонив [[Еос]] (богині світанку), [[Селена|Селені]] (богині місяцю) та [[Геліос|Геліосу]]у (богу сонця) світити, сам зібрав всю цю рослинність, а потім змусив Афіну викликати Геракла.

За словами Аполлодора, Алкіоней і Порфіріон були двома найсильнішими велетнями. Геракл застрелив Алкінея, який впав на землю, але потім ожив, бо Алкіней був безсмертним у межах своєї рідної землі. Тож Геракл за порадою Афіни витяг його за межі тієї землі, де потім Алкіоней помер<ref>Antaeus, another offspring of Gaia who was an opponent of Heracles, was immortal as long as he was in contact with the earth. Heracles killed Antaeus by crushing him while holding him off the ground. For [[Pindar]], Hearacles' battle with Alcyoneus (whom he calls a herdsman) and the Gigantomachy were separate events, see: ''Isthmian'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0162%3Abook%3DI.%3Apoem%3D6 6.30&#x2013;3530–35], ''Nemean'' [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus%3Atext%3A1999.01.0162%3Abook%3DN.%3Apoem%3D4 4.24&#x2013;3024–30].</ref>. Порфіріон напав на Геракла і Геру, але Зевс вразив Порфіріона своїм громом і Геракл убив його стрілою<ref>As noted above Pindar has Apollo kill Porphyrion.</ref>.

Інші гіганти та їхні долі згадуються Аполлодором. Ефіальт був осліплений стрілою Аполлона в ліве око і ще однією стрілою Геракла в праве. Еврит був убитий [[Діоніс|Діонісом]]ом його посохом, Клітій &nbsp;— [[Геката|Гекатою]] її смолоскипами, а Мімас &nbsp;— [[Гефест|Гефестом]]ом «іскрами розжареного металу» з його кузні<ref>As noted above, Euripides has Zeus kill Mimas; other accounts have Mimas killed by [[Ares]]: [[Apollonius of Rhodes]], ''[[Argonautica]]'' [https://archive.org/stream/argonautica00apoluoft#page/276/mode/2up 3.1225&#x2013;71225–7 (pp. 276&#x2013;277276—277)]; [[Claudian]], ''Gigantomachia'' [https://archive.org/stream/claudia02clau#page/286/mode/2up 85&#x2013;9185–91 (pp. 286&#x2013;287286—287)].</ref>. [[Афіна]] розгромила Енцелада під островом [[Сицилія]] і здерла шкуру з Палласа, використовуючи його шкіру як щит. [[Посейдон]] відламав шматок острова Кос під назвою Нісірос і кинув його на Полібота ([[Страбон]] також розповідає історію про Полібота, похованого під Нісіросом, але додає, що Полібот лежить під Косом)<ref>[[Strabo]], [https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Strab.+10.5.16 10.5.16]. The mention of a millstone, in the poem fragment by Alcman (mentioned above) may be an early reference to the island of Nisyros, see Hanfmann 1937, pp. 476; Vian and Moore 1988, p. 192.</ref>. [[Гермес]], одягнений в шолом [[Аїд|Аїда]]а, вбив Іполіта, [[Артеміда]] вбила Ґратіона, а [[мойри]] (богині долі) убили Агрія й Тоаса бронзовими палицями. Решта велетнів були «знищені» громами, кинутими Зевсом, причому кожен гігант був добитий стрілами Геракла (як вимагало пророцтво).