Злочини спецгруп НКВС: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 109.254.37.240 (обговорення) до зробленого Vity OKM
Мітка: Відкіт
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 3:
== Історія ==
 
Після спаду активності [[УПА]], коли УПА почала діяти невеликими загонами,[[НКВС]] змінив тактику, використовуючи у боротьбі з повстанцями спеціальні загони НКВС, відомі з літератури та документів як [[спецгрупи НКВС]], агентурно-бойові групи АБГ НКВС, легендовані групи, лжебоївки УПА, перевдягнені НКВДисти, котрі складалися з партизанів, працівників [[НКВС]]<ref>[https://www.scribd.com/doc/58981621/Володимир-Сергійчук-Тавруючи-визвольний-прапор-NKVS-UPA Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН&nbsp;— УПА..&nbsp;— Київ : 2006. ст. 33-43]</ref> та колишніх вояків [[ОУН]]&nbsp;— [[УПА]], що перейшли на сторону радянської влади. Спеціальні групи НКВД за своїм зовнішнім виглядом і озброєнням, знаннями місцевих побутових особливостей, мови і конспіративним способом дії нічим не відрізнялись від справжніх підрозділів націоналістичного підпілля, що дозволяло спецгрупам НКВД вводили їх в оману та вступати з ними в безпосередні контакти. Спецгрупи НКВД під виглядом [[Служба Безпеки ОУН (б)|СБ ОУН]] здійснювали захоплення та допитування справжніх підпільників та їхніх прихильників, які не підозрювали провокації НКВД, з метою одержання інформації про діяльність націоналістичного підпілля. Серед різних прийомів боротьби з підпіллям спеціальні групи застосовували захоплення ватажків [[ОУН-УПА]], а у випадку неможливості їхнього захоплення, спецгрупи знищували керівників підпілля під виглядом [[Служба Безпеки ОУН (б)|СБ ОУН]]<ref>[http://www.scribd.com/doc/58981621/Володимир-Сергійчук-Тавруючи-визвольний-прапор-NKVS-UPA Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА..&nbsp;— Київ : 2006. ст. 76]</ref>. Від самого початку свого існування вони носили протизаконний характер, а саме: їхня діяльність не була передбачена законом, а лише регламентувалась відомчими розпорядчими документами та листами; за допомогою компромату до їхньої діяльності залучали осіб, що раніше вчинили злочини проти населення.<ref>[http://www.scribd.com/doc/58989508/Вєдєнєєв-Биструхін-Меч-і-тризуб-Розвідка-і-контррозвідка-руху-українських-націоналістів-та-УПА-1920%E2%80%931945 Дмитро Вєдєнєєв Геннадій Биструхін Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920—1945) ст. 343]</ref> За участь у спецгрупах [[НКВД]] захопленим у полон підпільникам [[ОУН]] та УПА представники НКВД обіцяли амністію або не притягування до кримінальної відповідальності за колишню антирадянську діяльність у формуваннях ОУН&nbsp;— УПА та повернення до рідних домівок висланих радянською владою у віддалені райони [[СРСР]] ([[Сибір]]) родичів, яких радянська влада зазвичай депортовувала у віддалені райони [[СРСР]], як родичів підпільників ОУН&nbsp;— УПА; їм також виплачували гроші.(Див. [[спецгрупи НКВС]])
 
Крім боротьби з підпіллям, спецгрупи НКВС під маркою УПА скоювали злочини проти мирного населення. Попри знищення працівниками [[Комітет державної безпеки СРСР|КГБ]] компрометуючих внутрішніх документів НКВС щодо використання спецгруп НКВС під маркою бандерівців, в архівах все-таки збереглися деякі окремі документи, котрі свідчать, що спецгрупи НКВС вчиняли злочини щодо мирних жителів. Зокрема, в рапорті одного з головних організаторів спецгруп НКВС майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж керівництвом злочинів: спалення хати, вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області<ref>[http://militera.lib.ru/research/0/pdf/burds.pdf Джефрі Бурдс. Радянська агентура: Нариси історії СРСР у післявоєнні роки (1944—1948) ст. 277]</ref>, побиття голови сільради села Комарівка Тернопільської області, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів<ref>[http://militera.lib.ru/research/0/pdf/burds.pdf Джефрі Бурдс. Радянська агентура: Нариси історії СРСР у післявоєнні роки (1944—1948) ст. 279]</ref>''':'''