[[Файл:Commentaries of the Analects of Confucius.jpg|250px|міні|праворуч|«Бесіди і судження» у виданні із коментарем [[Чжу Сі]] (1130-1200)]]
'''«Бесіди і судження»''' ({{zhкитайська|tтрад=論語|sспр=论语|pпіньїнь=Lún Yǔ}}, [[Система Палладія]]: |акад=Лунь Юй}}, {{lang-en|Analects of Confucius}}) — головна книга [[конфуціанство|конфуціанства]], найбільш знаменитий текст Східноазійського культурного регіону. Складова конфуціанського [[Чотирикнижжя]]. Написана [[Китайська писемність|давньокитайською мовою]] учнями [[Конфуцій|Конфуція]] (551-479 до н.е.) з коротких нотаток, які фіксують висловлювання, вчинки вчителя, а також діалоги з його участю. Складається з двадцяти частин. Упорядковувалася після смерті Конфуція близько 230 років, 479-249 до н.е.<ref>Brooks 2007:205</ref> [[Гнома|Гномічний]] характер більшості з висловлювань спричинив розвиток багатої коментаторської традиції, а також суттєві відмінності у перекладах іншими мовами. Одна з найбільш шанованих класичних книг. Його цитування напам'ять було обов'язковою вимогою китайської класичної освіти.
