Кабельна лінія електропередачі: відмінності між версіями

Вздовж КЛ, що прокладаються за межами [[територія|територій]] [[електроустановка|електроустановок]] і приміщень, необхідно встановлювати [[охоронна зона|охоронні зони]] у відповідності з чинними правилами охорони [[електрична мережа|електричних мереж]].

 

* кабелі, прокладені горизонтально по конструкціям, [[стіна]]м, [[перекриття]]м тощо, необхідно жорстко закріпити в кінцевих точках з двох сторін в місцях згину і безпосередньо поблизу муфт будь-якого типу;

* кабелі, прокладені вертикально по конструкціям і стінам, необхідно закріпити таким чином, щоб виключити [[деформація|деформацію]] оболонок і не порушити з'єднання жил в муфтах під дією власної ваги кабелів;

* металеві конструкції, що підтримують кабелі у випадках їх розміщення просто неба, повинні бути [[цинкування|оцинковані]];

* кабелі (в тому числі броньовані) в місцях, де можливі механічні пошкодження (переміщення автотранспорту, механізмів і вантажів, доступність для сторонніх осіб), необхідно захищати по висоті на 2 м — для кабелів до 10 кВ, 3 м — для кабелів 35 кВ і вище від рівня підлоги або землі і на 0,3 м — в землі;

 

Під час прокладання КЛ треба уникати перетину їх між собою. За необхідності перетину КЛ, що прокладені в ґрунті, треба керуватися вимогами 2.3.69 ПУЕ, а в інших випадках у місцях перетину треба використовувати багаторівневі лотки або розділяти КЛ перегородками, виконаними із негорючих матеріалів для запобігання пошкодженню електричною дyгою кабелів різних КЛ у разі виникнення короткого замикання (К3) на одному із кабелів.

 

 

=== Вибір способів прокладки ===

Прокладати КЛ напругою від 110кВ до 330кВ в одній траншеї дозволяється в кількості не більше двох, причому одного класу напруги.

 

 

На територіях промислових підприємств КЛ можна прокладати в ґрунті (у траншеях), тунелях, блоках, каналах, по кабельних естакадах, у галереях, по стінах будівель, а також у комбінованих спорудах (колекторах, технологічних естакадах тощо).

Для КЛ, що прокладають по трасах з різними умовами охолодження, перерізи кабелів треба вибирати по ділянці траси зі складнішими умовами oxoлодження, якщо довжина КЛ становить більше 10 м. Дозволено для КЛ напругою до 10 кВ, за винятком КЛ, прокладених під водою, застосовувати кабелі різних перерізів, але не більше трьох, за умови, що довжина найменшого відрізка становить не менше ніж 20 м.

 

 

У кабельних спорудах і виробничих приміщеннях за відсутності небезпеки механічних пошкоджень під час експлуатації дозволено прокладати неброньовані кабелі, а за наявності небезпеки механічних пошкоджень треба застосовувати броньовані кабелі або захист кабелів від механічних пошкоджень.

 

=== З'єднання кабелів ===

 

Для з'єднувальних і стопорних муфт КЛ маслонаповнених низького тиску необхідно застосовувати тільки латунні або мідні муфти.

 

=== Прокладка КЛ в ґрунті ===

[[Файл:Cable protection tiles.JPG|thumb|Сигнальні пластмасові пластини (Нідерланди)]]

Прокладають [[кабель|кабелі]] безпосередньо в [[ґрунт]]і у траншеях на відстані від стінок траншеї не менше ніж 0,1 м, з підсипанням під кабель шару ґрунту товщиною 0,1 м, який повинен складатися з просіяного ґрунту без камінців, будівельного сміття та [[шлак]]у. Таким самим ґрунтом спочатку засипають кабель до висоти 0,1 м від верху кабелю або кабельної групи.

Кожний кабельний блок повинен мати до 15% [[резерв]]них каналів, але не менше одного каналу.

 

 

В місцях, де змінюється напрям траси кабельних ліній, прокладених в блоках, і в місцях переходів кабелів і кабельних блоків в землю повинні будуватися кабельні колодязі, що забезпечують зручну протяжку кабелів і видалення їх з блоків. Такі колодязі повинні будуватися також і на прямолінійних ділянках траси на відстані один від одного, що визначається максимально допустимим натягом кабелів. При кількості кабелів до 10 і [[напруга|напругою]] не вище 35кВ перехід кабелів із блоків в землю допускається здійснювати без кабельних колодязів. При цьому місця виходу кабелів із блоків повинні бути зароблені водонепроникним матеріалом.

* відстань між паралельно прокладеними силовими кабелями та трубопроводами повинна бути не менше 0,5&nbsp;м, а між газопроводами та трубопроводами з горючими рідинами&nbsp;— не менше 1,0&nbsp;м.<ref>При менших відстанях і при перетині кабелі повинні бути захищені від механячних пошкоджень (металевими трубами, кожухами тощо) на всій ділянці зближення плюс по 0,5&nbsp;м з кожної його сторони, а при необхідності захищені від перегріву.</ref>

 

 

== Примітки ==