Стара Гута (Хмільницький район): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 37:
{{Otheruses|тип=НП|Стара Гута}}
'''Стара Гу́та''' — cело знаходиться за 6 км від районного центру, міста Хмільник, на правому березі річки Південний Буг.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня [[2020]] року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад [[Вінницька область|Вінницької]] області.» увійшло до складу [[Хмільницька міська громада|Хмільницької міської громади]] <ref>{{Cite web|title=Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області|url=https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-viznachennya-administrativnih-centriv-ta-zatverdzhennya-teritorij-teritorialnih-gromad-vinnickoyi-oblasti-707-120620|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2021-11-10|language=ua|last=}}</ref>

Побіля села починаються витоки річечки Згарок, яка впадає у повноводнішу Згар. Стару Гуту засновано в ХYII&nbsp;ст. Слово «Гута» прийшло до нас з польської мови, а в польську&nbsp;— з давньонімецької, де спочатку означало «хата», «Халупа», а пізніше&nbsp;— підприємство по виробництву скла, скляних виробів, скляний завод. Отож на цім місці було вирубано лісовий масив для такого підприємства, адже потрібно було мати поташ (вуглекислий калій). Саме останній широко використовувався при варінні скла. Виробництко поташу було дуже складним. Потребувало чимало зусиль та кмітливості і, головне, наявності приміщень, що були необхідні для виробничих процесів. Тож ці приміщення й будувалися на розчищених ділянках, що звалися «майданами», а самі приміщення&nbsp;— «поташнями», «попільнями». Отож саме тому й виникли назви поселень, пов'язані зі спаленням лісу&nbsp;— Будків, Майдан Бобринецький (Бобрик), Гута та ін. Доречно згадати, що у свій час тут жили вправні гончарі, що славилися своїм гарним посудом далеко за межами Літинського повіту.
 
У Старій Гуті з побратимами бував народний месник Устим Кармалюк.