Вакхілід: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
D'ohBot (обговорення | внесок) м робот додав: fi:Bakkhylides |
Erud (обговорення | внесок) м вікіфікація |
||
Рядок 1:
'''
==
Вакхілід народився в місті ''Іулії'' на острові [[Кеос]], поблизу від [[Аттика|Аттики]]. Дата народження вираховується непевно, на основі згадки [[Євсевій Олександрійський|Євсевія]], що розквіт поета (див. [[акме]]) припав на [[468 до н. е.]] Батька звали ''Мейдон'', а мати була сестрою відомого поета [[Сімонід|Сімоніда]], який, імовірно, навчив його правилам складання хорових пісень і допомагав одержувати замовлення.
Вакхілід деякий час жив разом з [[Піндар|Піндаром]] та [[Сімонід|Сімонідом]] у [[Сицилія|сицилійського]] тирана [[Гієрон I|Гієрона I]]. Творив у різноманітних жанрах хорової лірики. Писав для [[Фессалія|фессалійських]], [[Стародавня Македонія|македонських]], [[Афіни|афінських]] та [[Сицилія|сицилійських]] аристократів. З фрагментів видно, що Вакхілід як поет нерідко був суперником [[Піндар|Піндара]]. Обидва поети створювали пісні на честь членів одних родів, а тричі прославляли в одах одну перемогу на [[Ігри|іграх]].
Наприкінці життя Вакхіліда засудили до до вигнання, і він перебрався на [[Пелопоннес|Пелопоннес]]. Остання з відомих нам його пісень датується [[452 до н. е.]]
▲===Творчість===
Вакхілід працював у багатьох жанрах хорової лірики, але збережені під його іменем епіграми часто не є справжніми. До відкриття [[1897]] єгипетського папірусу, з якого стали відомі його 6 [[дифирамби|дифирамбів]] та 15 [[епінікій|епінікій]], його творчість була відома лише за декількома фрагментами застільної та любовної поезії, процитованими пізнішими авторами ([[Діонісій Галікарнаський]], [[Страбон]], [[Плутарх]], [[Стобей]], [[Атеней]], [[Авл Гелій]], [[Зенобій]], [[Клімент Олександрійський]] та дрібніші). Згодом були зроблені й інші, менш значні, знахідки.
В [[елліністичний період]] творчість Вакхіліда була розділена на 9 книг відповідно до жанрів: 1) [[гімни]]; 2) [[пеани]]; 3) [[дифірамби]] (збереглися 6 з них); 4) [[просодії]] (пісні для процесій); 5) [[парфенії]] (пісні для хорів дівчин); 6) [[гіпорхемати]] (танцювальні пісні); 7) [[енкомії]] (хвалебні пісні) або [[сколії]] (застільні пісн); 8) [[епінікій|епінікії]] (пісні на честь спортивних перемог; 14 збереглися); 9) [[еротики]] (любовні пісні). За рахунок знахідок папірусів ми сьогодні найкраще знаємо [[епінікій|епінікії]] й [[дифірамби]].
[[Епінікій|Епінікії]] Вакхіліда хоча й побудовані за тими самими правилами, що й [[оди]] [[Піндар|Піндара]], відрізняються від останніх як своїм духом, так і своїм стилем. Їм не притаманний непохитний аристократизм і не властиві пишність, метафоричність і оригінальність поетики його старшого сучасника. Вакхілід женеться за деталями, за старанністю обробки, він пише зрозуміліше і простіше [[Піндара|Піндара]]. Пишний стиль, властивій хоровій ліриці, створюється Вакхілідом за рахунок накопичення епітетів навколо одного іменника. Він охоче вживає складні прикметники, багато з них є неологізмами. Вакхілід вихваляє адресатів своїх пісень і нагороджує їх вишуканими компліментами. Прекрасні і поетичні оповідальні частини його творів, де представлені сцени з життя богів і героїв, повні драматичної напруги, навіть пафосу. Жанр [[епінікій|епінікія]] з розвитком [[антична демократія|демократії]] і з ослабленням аристократичного культу [[Аполлон|Аполлона]] згодом занепадає. В області [[епінікій]] головний успіх Вакхіліда
Значно більший літературний інтерес становлять для нас [[дифірамби]] Вакхіліда, що лірично розробляють окремі епізоди [[міфи|міфа]] в баладному стилі. Вакхілід використовував маловідомі версії [[міфи|міфів]], часто звертався до аттичної традиції. Важливе місце посідають серед них ті, що присвячені афінському міфічному героєві [[Тесей|Тесею]]. Один із них «Тесей» (''Theseus''), що має форму діалогу між царем [[Афіни|Афін]] [[Егей|Егеєм]] і хором, оспівує подвиг сина [[Посейдон|Посейдона]], який кинувся у безодню моря, щоб принести звідти перстень царя [[Мінос|Міноса]], і переміг стихію. Мабуть, це поетичний відгук на морську могутність тогочасних [[Афіни|Афін]]. У дифірамбі вбачають стадію переходу від хорової пісні до драми. На походження [[трагедія|трагедії]] від дифірамба вказує [[Арістотель]].
З інших творів і уривків Вакхіліда заслуговує на увагу [[сколії|сколіон]], написаний для царя [[Стародавня Македонія|Македонії]], де чудово передано атмосферу бенкету і легкого сп'яніння вином.
▲===Спадок===
В [[Олександрія|Олександрії]] Вакхілід був прилічений до канону 9 ліриків ([[Алкман]], [[Сапфо]], [[Алкей]], [[Стесіхор]], [[Анакреонт]], [[Сімонід]] та [[Піндар]]), а його твори зібрані і видані ([[II ст. до н. е.]]). Були написані також коментарі до його пісень. Відгомони його творчості знаходимо у [[Теокріт|Теокріта]]. У пізніші епохи в поезії Вакхідліда шукали не стільки поетичних висот, скільки [[міфологія|міфологічних]], [[географія|географічних]] та ін. відомостей. У [[Стародавній Рим|Римі]] найбільше ним цікавився [[Горацій]]. Древні теоретики літератури були про нього невисокої думки. Однак, його довго читали, тому що він був досить легким поетом. Його творчість знав ще [[Юліан Відступник]], потім його добутку надовго зникли. У [[1896]] [[Британський музей]] купив 2 знайдених у [[Єгипет|Єгипті]] [[Папіруси|папірусних]] сувоя, що містять [[епінікій|епінікії]] та [[дифірамби]] Вакхіліда. У [[XX]] ст. знайдено нові, проте незначні, фрагменти [[папіруси|папірусів]].
▲===Посилання===
* [http://www.ae-lib.narod.ru/texts/vakhilid__poetry__ua.htm Вакхілід на сайті Ae-lib].
| |||