|
}}
{{otherpersons|Розумовський}}
'''Розумовський Олексій Григорович''' (*[[28 березня|17 (28) березня]] [[1709]], с. [[Лемеші (Козелецький район)|Лемеші]] (хутір [[Чемер]]), тепер [[Чернігівська область]] — +[[17 липня|6 (17) липня]] [[1771]], [[Петербург]]) — російський генерал-фельдмаршал ([[1756]]) українського походження, граф Римської і [[Російська Імперія|Російської імперій]] ([[1744]]).
== Життєпис ==
Народився у сім'ї [[реєстрове козацтво|реєстрового козака]] Григорія Розума та його дружини Наталії Розумихи.
Народився у сім'ї [[реєстрове козацтво|реєстрового козака]] Григорія Розума та його дружини Наталії Розумихи. Через свій прекрасний голос він був прийнятий півчим в церкву. Полковник Вишневський узяв його звідти до себе в служіння. Він рекомендував його потім обер-гофмаршалу графові Левенвольде, який [[1731]] року дав йому місце в хорі імператорських півчих. Тут побачила його царівна Єлизавета і була вражена його красивим обличчям. Хоча в цей час її обранцем був Шубін, якого вона боялася, проте Єлизавета задивлялася вже на розквітаючого Розумовського. Під приводом, що її дуже полонить музичний талант Разумовського, вона прохала графа Левенвольде поступитися їй цією молодою людиною.
Завдяки чудовому голосу його прийняли півчим до церкви. Російський полковник Вишневський, перебуваючи в Лемешах проїздом, узяв його до себе в служіння. Згодом у [[Петербург|Петербурзі]] рекомендував його обер-гофмаршалу [[граф]]ові Левенвольде, а той [[1731]] року дав О.Розуму місце в хорі імператорських півчих (під прізвищем Розумовського). Тут його побачила [[цесарівна]] [[Єлизавета Петрівна|Єлизавета]], яку вразила краса молодого співака. Хоч у той час її обранцем був Шубін, але вона його боялася і почала задивлятися на Розумовського. Відтак переконала графа Левенвольде поступитися їй молодим співаком.
Олексій став спершу півчим і, коли почав втрачати голос, бандуристом при царівні Єлизаветі. Біля цього ж часу один з її наближених, Шубін, за наказом імператриці Анни був засланий до Сибіру. Його місце при Єлизаветі стало вакантним. Подруга Цесарівни, Ізмайлова, зробила, за її наполяганням, пропозицію молодому Розумовському, які і були прийняті. Він з'явився тепер в числі придворних слуг Єлизавети і незабаром став відомий як її відкритий коханець. Цесарівна Єлизавета підвищувала Розумовського як могла і незабаром зробила його головним інтендантом всього свого двору. По смерті імператриці Анни Єлизавета, що отримала тоді вже більш ніж свободу, призначила його незадовго до свого сходження на престол своїм камер-юнкером. ▼
▲Олексій став спершу півчим і, а коли почав втрачати голос , бандуристом- [[бандурист]]ом при царівніцесарівні Єлизаветі. БіляПриблизно цьоготоді ж часу один з її наближених, ШубінШубіна, за наказом [[Анна Іванівна|імператриці Анни ]], був засланийзаслали до Сибіру. Його місце при Єлизаветі стало вакантнимзвільнилося. Подруга Цесарівницесарівни, Ізмайлова, зробила, за її наполяганням, пропозицію молодому Розумовському, якіяка і булибула прийнятіприйнята. Він з'явився тепер в числісеред придворних слуг Єлизавети і незабаром став відомий як її відкритий коханець. Цесарівна Єлизавета підвищувала Розумовського , як могла , і незабаром зробила його головним інтендантом всього свого двору. По смерті [[Анна Іванівна|імператриці Анни ]] Єлизавета, що отримала тоді вже більш ніж свободу, призначила йогой незадовго до свого сходження на престол Єлизавета призначила його своїм [[камер- юнкеромюнкер]]ом.
Ще до отримання цього звання невеликий двір Цесарівни шанував вже Розумовського як таємного чоловіка своєї государині. Все це не було секретом для імператриці Анни; але вона бачила, що Розумовський користується своїм щастям скромно і помірно, і, оскільки вона все ще сподівалася за допомогою якогось шлюбу зовсім віддалити царівну, яка, як дочка Петра I, була для неї незручна, - по цих-то міркуваннях вона визнавала необхідним щадити чутливість Єлизавети і не заважала її любовним пригодам.
[[1741]] - Розумовський брав активну участь у двірцевому перевороті, внаслідок якого престол зайняла Єлизавета Петрівна.
Близькі стосунки зробили необхідним надати Розумовському вище положення. У перші ж дні свого царювання імператрицяЄлизавета звела його в [[камергер]]и. В день коронації государині він зробленийстав [[обер-єгермейстер]]ом, російським [[Граф (титул)|граф]]ом і кавалером ордена Св. Андрія Первозванного. НарештіЗрештою, він отримав звання [[генерал-фельдмаршал]]а. Багатства, отриманіа ним мало-помалу, були нелічені, він отримавтакож великі маєтності в Росії й Україні.
Друзі графа Розумовського, які завжди повинні були за нього думати, знаходиливважали необхідним, длязадля збереження своїх взаємних вигод, щобщоби Єлизавета і Олексій були б церквою сполученісполучилися шлюбними узами. Вони передбачали, що Єлизавета пересититьсяможе пересититися любов'ю Розумовського, і хотіли принаймнічерез їхнішлюбні особисті відносини зв'язати так міцно шлюбними узами, щобузи зробити неможливим формальнеїхнє розлучення і — втрату всіх вигод. Розумовський маімав привернути на своюсвій сторонубік духовних осіб, щоз завждиоточення оточували імператрицюімператриці. Це не вимагало великої праці. Духівництво зробилопереконало з цього питання совісті: воно представило імператриціЄлизавету, що її зв'язок з Розумовськім, що мала цілком вид шлюбного життя, є справа гріховна і що єдиним засобом покритизняти цей гріх є шлюбний союз, освячений церквоюЦерквою. Ці люди, що так говорили, знали, з ким мали справу. Слабка Єлизавета, нездібна оцінити своїх власних гріхів, піддалася цим напученням і [[1742]] року таємно повенчаласьповінчалася з Олексієм (вінчаннявзяла відбулосяз ним [[1742морганатичний шлюб]] року).
СприявРозумовський сприяв організації поїздки Єлизавети Петрівни в Україну ([[1744]]), під час якої козацька старшина за підтримкийого Розумовськогопідтримки переконала царицю відновити [[гетьман]]ство.
За його активної участі Розумовського [[1745]] року відновлено [[Київська митрополія|Київську митрополію]], а [[1747]]-го проголошено царську грамоту про обрання гетьманом його брата [[Розумовський Кирило Григорович|Кирила Розумовського]].
На початку [[1760-ті|1760-х років]] сталося те, що передбачали друзі таємного імператораРозумовського. ЗавдякиЧерез красікрасу молодогоюного Шувалова Розумовський буввтратив позбавленийроль своїх обов'язків як коханецькоханця, але не міг бути віддалений від імператриці як чоловік. Постійно,Аж до самої смерті імператриці,Єлизавети він користувався колишніми ж відзнаками і колишньою жта шаною.
Після смерті Єлизаветиморганатичної Петрівнидружини вийшов у відставку. Жив в Анічковому палаці у Петербурзі, якийзбудованому для нього і[[Анічків бувпалац|Анічковому збудованийпалаці]] у [[Петербург|Петербурзі]]. Оскільки він думаввважав, що не може спмратисярозраховувати на благовоління нового государяцаря [[Петро III|Петра III, хоча вони були, взагалі кажучи, в хороших відносинах, то він]], за російським звичаєм, подарував імператоровітому з нагоди переїзду його переїзду в Зимовий палац прекрасну палицю і мільйон рублівкарбованців. ДекількаЧерез кілька місяців опісляПетра послідувалоIII скиданняскинули цьогоз государяпрестолу зта тронувбили. У двірцевому перевороті [[Катерина II|Катерини II]] Розумовський участі не брав.
Разумовській прожив ще декількакілька років приза наступномуправління правлінніКатерини II, шанований і цінований всімаусіма, хто його знав. Він рідко відвідував двір, не уникаючи його, проте, навмисне, і, навпаки,але був дуже задоволений, якщо придворні і взагалі вище товариство збиралосязбиралися у нього. Сама імператриця Катерина II відвідувала його іноді.
Зберігаючи певний вплив при дворі, допомагав відстоювати права українського [[козаки|козацтва]].
Як писала про Олексія Розумовського у своїх записках імператриця [[Катерина II]], {{Цитата|''не маючи будь-якої освіти, він мав широкий розум; обсипаний почестями, він не вирізнявся гордістю. Рисами його вдачі були щедрість і великодушність, але був крутим і важким на руку у нетверезому вигляді''}}
Сучасники також зазначали, що граф {{Цитата|''був ласкавий, поблажливий, привітний у поводженні з молодшими, любив клопотатися за нещасних, і користувався загальною любов’ю''}}.
== Посилання ==
* ''Бикодір Геннадій'' [http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/48582 ''Бикодір Геннадій. Його імператорська величність із села Лемеші''. Сьогодні — 300 років від дня народження Олексія Розумовського, фельдмаршала з козаків, морганатичного чоловіка цариці Єлизавети.] // «[[Україна Молода]]», №№057, 057 за [[28 січня]] [[.01.2009]] року
* [http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=printable&artID=4997 Олексій Розумовський. Людина-легенда]
* [http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=440 Як козак Розум став графом і фельдмаршалом]
* [http://www.imena.tv/heroes/rozumovsky.htm Програма "Імена"]
[[Категорія:Персоналії Ро]]
|
