Велика Мотовилівка: відмінності між версіями

У 1095 р. Пусте Городище почало заселятися під назвою Гуляники.1390 р.князь Володимир Ольгердович підтвердив грамотою право роду князя Юрія Половця(Рожиновського)із Сквири на Гуляники. У 1 половині XV ст. маєток Гуляники були подаровані Михайлові Рожиновському. Князь Яцько М.Рожиновський 1480 р. заставив Гуляники за борг київському міщанину Пашковичу. У XVI ст., під час нападу татар, 1492 р.,та 1540 Гуляники були розорені. Великий князь Литовський Олександер 1492 дарує Гуляники П.Івашкевичу, а 1528 король і великий князь СигизмундСигізмунд І підтвердив право вдові Івашкевича Гелені та його дітям. Воєвода, князь К.Острозький 1560 подарував спустіле село І.Мотовилівцю.

Тож Мотовилівка — назва попереднього стародавнього [[містечко|містечка]] Гуляники після переходу його у власність Івана Мотовила (Мотовилівця) у XVI столітті (1560 ркуроку). Основа цього містечка була якраз на пагорбових теренах сучасного с. Велика Мотовилівка. Наприкінці XVI ст. (1595 р.король Сигизмунд ІІІ, дарує Яну Аксаку) воно переходить у власність родини [[Аксаки|Аксаків]]. Поселення задвназдавен йменувалося містом.

У 1613 р.збудовано Мотовилівський замок,:на 8 веж великих, та 15 менших. В люстраціілюстрації КиівськогоКиївського воєводства 1616 р.в Мотовилівці 300 заселених будинків,30 знихз них козачі і стрілецькі. З 1625 р.козаки в складі КиівськогоКиївського полку реєстрових козаків. В червні 1648 фастівські козаки захопили замок і заснували сотню, що увійшла до киівськогокиївського полку, сотник Іван Бодянський(Половець), за Зборівським договором 1649 у Мотовилівській сотні 212козаків,до1651 сотник Семен Половий. У 1665 Мотовилівка до червня, резиденція полковника П.Бутрима, спільника гетьмана Тетері, далі до листопада В.Децика спільника Брюховецького, покинувши замок сюди вернулись поляки, а посадником став козак Малюта.18 листопада 1665,московські рейтери з киівськогокиївського гарнізону вдерлись в замок винищили нечисельну охорону і більшість жителів, спалили Мотовилівку і замок. У 1672-76 Мотовилівка резиденція київського полковника І.Вербицького, прибічника П.Дорошенка. В 1679-85 осідок отаманів Шацко та Єника.1686/90 повернулись Аксаки.

У 1721 році в селі вже існувала місцева православна церква, яка була збудована коштом Юзефа Руліковського. і належала до до фастівського деканату Уніатської ( греко - католицької) церкви до 1773 р.. У 1800 році у селі для місцевих католиків було збудовано новий кам'яний костел, історичні рештки якого залишилися досьогоднідо сьогодні. Під час повстання декабристів у панській Мотовилівці з 31грудня 1825 до 2 січня 1826 перебував Чернігівський полк на чолі з підполковником С.Муравйовим-Апостолом.У 1827 році в окреме помістя виділилась Слобода (Мотовилівська Слобідка). У 1917—1919 роках у селі діяла заснована Овсієм Гончарем у своїй хаті «Просвіта» ім. Б. Грінченка.

[[Овсій Гончар]] (або отаман Бурлака) був уродженцем села і підняв весною 1919 року грандіозне антибільшовицьке повстання селян Фастівщини, яке вдалося розбити тільки за участі знятих з фронтів частин Червоної Армії. Під час війни у 1941—1943 роках у селі діяв осередок ОУН (Пурик, Головко, інші). Село було звільнено від німців 6 листопада 1943 року. Після війни господарства Великої М., Мот.Слобідки та Ч.Мотовилівки були об"'єднані ів один "Світанок", до 1958р.колгосп обслуговувала В.Офірнянська МТС, центральна садиба колгоспу розташувалась у Великій Мотовилівці, тут був відкритий БК, а з 1985 сюди переїхала Червономотовилівська сільрада. 9 вересня 1991 року В.Роженко і С.Бей підняли над приміщенням сільради національний прапор. Під час референдуму 1 грудня 1991 року майже 99% сільчан підтримали Акт проголошення Незалежности.2016 на фасаді Великомотовилівськоі ЗОШ встановлено меморіальну дошку отаману Бурлаці (Овсію Гончару). У 2017 в селі відкрито оновлену, завдяки коштам місцевих жителів і підприємців, церкву Пресвятої Богородиці.