Ретраншемент: відмінності між версіями

Внутрішня частина ретраншементу сполучалася з головним валом або закритим способом (по [[потерна]]х, прокладених під ретраншементним валом в його рів і звідти по [[апарель|апарелях]] біля [[контр-ескарп]]а); або відкрито (ретраншемент зводився у вигляді вхідного кута, в вершині якого і влаштовувався відкритий прохід, обстрілюваний з особливої ділянки валу позаду нього). Головний недолік постійних ретраншементів полягав у тому, що вони сильно ускладнювали сполучення з зовнішньою частиною огорожі і дуже утрудняли внутрішність укріплення. З впровадженням нарізної артилерії їх перестали будувати, і на початок XX століття припускалася можливість їх спорудження тільки з бетону або із застосуванням солідного [[броня (техніка)|броньового обшиття]]. Тимчасові ретраншементи зберігали своє бойове значення і пізніше і момогли складатися, як із земляних укріплень, так і з різного роду барикад і приведених в оборонний стан місцевих предметів, посилених штучними перешкодами.