Мате Залка: відмінності між версіями

Після з'єднання партизан з головними силами [[Східний фронт (Громадянська війна в Росії)|Східного фронту Червоної Армії]] від [[1920]] року перебував на керівних посадах<ref name="sve" />. [[1921]]–[[1923]] років у складі військ ВНК брав участь в придушені повстань селянських військ [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]] в [[Україна|Україні]]. Після звільнення в запас протягом 1923—[[1928]] Роківроків працював дипломатичним кур'єром, на господарській роботі, директором [[Московський академічний театр імені Володимира Маяковського|Театру Революції]] в [[Москва|Москві]]. Зайнятий в апараті ЦК ВКП(б) від початку 1928. Від кінця 1920-х років співпрацював у бюро Міжнародного об'єднання революційних письменників (МОРП). Від [[1936]] року під іменем [[генерал]]а Лукача бився в охопленій [[Громадянська війна в Іспанії|громадянською війною Іспанії]], командував 12-й [[Інтернаціональні бригади|Інтернаціональною бригадою]], в боях поблизу [[Уеска|Уески]] отримав поранення, яке виявилось смертельним. Був похований на півдні Іспанії, але пізніше його рештки було перепоховано на військовому цвинтарі в [[Будапешт]]і.